Обкладинка другої частина так само цікава і в стилі першої книги. Якість паперу така ж жахлива. Текст теж погано вичитано. Тож тут фоліо вирішило притримуватися стандартів першої частини. І от здавалося після першої книжки криза минула і все мало б налагодитися в нашій імперії, але ні, як виявляється усе значно гірше, змови значно серйозніші, а наш Олександр Вольск продовжує страждати через те, що не читав дрібний шрифт у контракті. Взагалі ці книги мають дуже багато дійових осіб, тож я не рекомендую розтягувати читання на великий проміжок часу, бо навіть швидко читаючи можна легко заплутатися в тому всьому, можливо навіть робіть нотатки, особливо починаючи з другої частини де автор ще й вирішив зробити нелінійною часову лінію. Хоча маю сказати я очікував гіршого і в принципі там не надто важливо слідкувати коли відбувалася та чи інша подія, оскільки до моменту кульмінації події відбуваються більш-менш послідовно. У другій частині стало трішки більше містики, масштаби теж збільшилися. Трішки вважаю, що автор недопрацював щодо теми військової техніки. Я розумію, що більшість світів під куполами і як таких конфліктів планетарного масштабу дуже і дуже мало, і все здебільшого вирішується у космічних битвах, проте іноді складається таке враження що окрім роботів павуків більше техніки й немає. Звісно тут можна довго дискутувати чи потрібна важка чи легка бронетехніка, чи потрібна артилерія (хоча як показують події таки не завадила б). Проте дуже бідне використання авіації це точно є проблемою. Взагалі мене дивувало нащо робити експедиції з науковцями, якщо можна було б тих само науковців посадити у віртуальну реальність керувати якимось дронами і з тим само успіхом усе досліджувати з мінімальною кількістю жертв. Те саме дивує нащо кидати у ближній бій війська якщо можна було б використовувати сотні безпілотників, які були б у рази ефективнішими. І ото читаючи я помічав, що то тут, то там згадується певна військова техніка, тож в принципі воно існує, але чомусь не використовується. Якщо порівнювати другу книгу з першою, то ця більше насичена яскравими подіями, та й взагалі є відчуття, що автор розважався як тільки міг. Загалом друга частина вийшла такою ж цікавою як і перша, тож я рекомендую продовжувати читати це трикнижжя!