Боротьба за енергетичні ресурси між державами та об'єднаннями держав упродовж останніх п'ятдесяти років не послаблюється – від її результату залежить не лише енергозабезпечення багатьох країн, а й доля розвитку демократій на політичній карті світу.

На глобальному рівні енергоресурси вперше були використані як гібридна зброя під час арабо-ізраїльського протистояння 1973 року, коли країни ОПЕК разом із Сирією та Єгиптом встановили нафтове ембарго для США та їхніх західних союзників. Це згодом призвело до тектонічних економічних зрушень у світовій економіці та політиці. Країни Заходу були змушені робити колосальні інвестиції в енергозбереження та енергоефективність, перебудовувати структуру своєї економіки, шукати нові джерела постачання енергоресурсів та коригувати свою зовнішню політику. Попри всі труднощі, Захід із цієї кризи вийшов ще сильнішим, ніж був до неї. Про це свідчить динамічний інноваційний розвиток західних демократій за останні десятиліття в різних сферах: інформаційній, енергетичній (ВДЕ, водневі технології, smartgrid), військовій, космічній та інших.

Як відомо, Росія застосовувала енергетичну зброю щодо України доволі часто. Найбільш відомі випадки – зимові газові війни у 2004 та 2009 роках. Невдовзі після початку 24 лютого 2022 року широкомасштабної військової агресії проти України Москва також розпочала справжню енергетичну війну з ЄС з метою змусити європейські країни відмовитися від підтримки України та скасувати санкції. Отже, за таких виключно складних обставин книга «Енергетичні війни як загроза національній безпеці держав Євросоюзу» набуває особливої актуальності. У ній не лише глибоко проаналізовано причини використання деякими країнами енергії для отримання певних економічних та політичних переваг за рахунок інших держав, а й запропоновано комплекс заходів щодо мінімізації негативних наслідків від енергетичної агресії.

У цій книзі приділено значну увагу дослідженню технологій лобіювання провідними енергетичними гравцями світу своїх інтересів та виконано аналіз енергетичного потенціалу країн із високим рівнем залежності від російських постачань енергоресурсів. Також розкрита сутність глобальної енергетичної структури та описані основні тренди стратегічного розвитку світової енергетики.