Іван Котляревський є зачинателем нової української літератури, тому його творчість і сприймається дуже легко. Енеїда не сподобається кожному, особливо, якщо ви не фанат(ка) поем, або просто поезії. Енеїда може здатися дуже одноманітною з однаковими ситуаціямі, які відбуваються одна за одною, але, якщо проаналізувати та вчитуватися в слова, то можна зрозуміти, що це не так. "Наталка Полтавка" - це один із моїх улюблених драматичних творів, який, я думаю, що знає кожен, навіть, має знати, тому такі твори повинні бути в бібліотеці кожного!

Іван Котляревський - зачинатель української літератури. Це легендарний полтавський письменник, який написав такі цікаві та легендарні твори, як "Енеїда" та "Наталка - Полтавка". Уже протягом багатьох років люди читають та вражаються сюжетом цих творів. За шкільною програмою, я читав ці твори та вони запали надовго в мою голову. Тому мені захотілося мати завжди цей твір на моїй книжковій полиці. Обкладинка, як на мене, дуже красива. Вона дуже радує мої очі, коли я бачу перед собою цю книжечку. Обкладинка виконана з м'якого переплету. Для мене читати з такої книжки набагато зручніше та вона не багато важить. Найбільша складність - це "стародавня" українська мова, яка дуже складно сприймається сучасними читачами. Дуже часто доводиться повертатися щоразу до певної частини, адже зрозуміти суть та сюжет дуже складно. Можливо, це навіть і є особливістю твору, адже до нього доводиться повертатися багато разів для розуміння тексту. Мені дуже подобаються ілюстрації, виконані для цієї книжки. Я дуже люблю такі книжки, адже картинки дуже гарно відкладаються в моєму розумі та залишають надовго відбиток в пам'яті про ці твори. Я вважаю, що така книжка має бути у поличці кожного, хто ознайомлюється з українською літературою в усіх її барвах.

Відверто кажучи, не сподобалось. Заздалегідь попереджую, що тут я висловлюю власну суб'єктивну думку з приводу цієї книги, яка аж ніяк не претендує на істину в останній інстанції. Українська мова - моя рідна мова. Не завжди вдається її використовувати у всіх сферах життя, та факт залишається фактом. Ледь дочитала цю книгу! Ціла купа незнайомих слів, дефініції яких доводиться весь час знаходити на останніх сторінках. Губиш сюжетну лінію, таким чином. І знаєте, як на мене, це не так вже й в радість! О Боже, будь-ласка, перекладіть сучасною українською, прошу, це дуже до речі. Не так легко було б губити сюжетну лінію, якщо вона хоча б була. Так-так, я не зрозуміла, що прочитала. В чому взагалі ідея цього творіння? Адаптація Вергіліївого дітища на український лад? Ну таке собі. Комедію абсурду, більше нагадує. Мені не було ні смішно, ні гірко, ні сумно, ні весело, ніяк. Мені не сподобалось!!! Класика є класика, однак ставлю два бали із п'яти можливих. Але усім раджу прочитати, можливо, деяким сподобається :)