Енеїда – величезний спадок світової античної літератури, що на щастя, дійшов-таки до наших днів. Це поема, повна мудрості, повчання, показання світу через призму бачення давніх греків та римлян, це історія про героїчні подвиги, про кохання, про велич релігії, про мізерність людини перед долею та про пошану до предків. Головним героєм поеми є Еней – такий собі давній герой, обраний фатумом для великої місії, а саме створення та заснування славетного міста Риму, що буде центром світу і осередком могутньої римської цивілізації. Сам Еней – троянець, що встигнув покинути місто до повного його зруйнування. Сюжет переповнений міфічністю та в цілому неправдоподібними елементами сюжету, але так відображається світ у очах Вергілія – представника римського суспільства того часу, що не сумнівався у існуванні своїх богів та їх безпосереднього впливу на свою та інші долі. Книгу рекомендую читати у підлітковому або, краще, дорослому віці – дитина увесь зміст твору не зрозуміє або сприйме не так. Читати особисто мені було досить легко, не зважаючи на переклад, що не зберіг риму, ритм відслідковується легко. Не зважаючи на те, що Вергілій більшість сюжетних деталей позичив у Гомера, але героїв своїх він прописав більш докладно, дещо в них змінивши. Так, наприклад, сподобалась мені та деталь, що на щиті Енея, на відміну від щита Ахілла, були вирізьблені і детально описані його майбутні подвиги, міфічні сюжети, навіть боги, в той час, як у Ахілла були лише побутові сценки. Ця маленька, але важлива деталь придає образу Енея динамічності та героїзму, адже буквально все у ньому говорить про те, що він обраний. Все, що я можу сказати – поема не залишить вас байдужими. Вона варта того, щоб затратити на неї кілька днів інтенсивного прочитання, а також вивчення біографії автора для складання повної картини, особливо якщо ви високо цінуєте античну культуру.