Історія банальна , але життєва. В центрі сюжету життя головної героїні – Соломії. Її дитинство, молодість та зрілість. Її перше кохання, яке ранило: “У той час я ще не знала, що кохання- це штормова хвиля, яка збиває з ніг, не питаючи згоди. ” Також вона розповідає про момент коли віднайде своє по істині щире почуття: “Сім’я – це човник для двох: лише тоді має шанс перейти пороги, коли веслують двоє.” Соломійка ділиться кожним уроком, якому вчиться: “Кохання- канат, яким жінка пробирається навіть до найчерствішого серця.” ”Для того, щоб збагнути, що таке завтра, треба повернутись до свого народження.” Цілу книгу можна розбирати на цитати. Можна влаштовувати дівочі посиденьки або гуртки для обговорень. Цю книгу можна давати на прочитання кожній жінці, для пізнання своєї суті. Дуже чітко прослідковується, що книга написана жінкою про жінку. Ніхто не зможе краще зрозуміти цього виру емоцій та почуттів. Хто шукає чогось рідного та простого, тоді ця книга для Вас. Рекомендую читати подругам та по завершенню за чашкою чаю поділитись не просто своїми враженнями від твору, а й відкрити власні потаємні кімнатки своєї душі.