Друга частина від романтичної Мойєс не менш цікава, ніж попередня. Луїза не може оговтатись від втрати Вілла. Вона подорожує до Парижа, як і бажав коханий, відвідує інші країни, але таке життя не приносить їй справжнього задоволення. Повернувшись в одне із міст, починає працювати, але життя тече без будь-якого сенсу. До одного дня, коли на порозі її квартири не з'являється донька Вілла. Їм доведеться пройти через ненависть одна до одної, прийняття, а потім - безмежну підтримку, доброту і любов, як між сестрами. Також дуже круто описано нову любовну лінію між Луїзою та Семом-парамедиком. Він такий інший, звичайний як і вона, не такий аристократ як Вілл. І здається, це й підкупає Луїзу. Вона починає по-іншому дивитись на чоловіків, і саме на Сема. Він справжній чоловік, який дуже її кохає, з ним вона пізнає справжні почуття. Хоч це і продовження, але дуже точно описано як певне переродження головної героїні, її зцілення і нове життя. Знайдене кохання робить її світосприйняття іншим, а зцілене серце - надає сенс до життя і змогу любити по-новому. Адже, Вілл назавжди в серці, але важливо дати собі новий шанс і віднайти втрачений сенс життя.

Грустная история любви Луизы и Уилла невидимой нитью проходит сквозь эту историю. В первой книге автор рассказала нам невероятно трогательную и романтическую историю любви, которой было суждено завершиться из-за болезни главного героя. В этой книге автор вновь окунает нас в жизнь Луизы Кларк. Мне очень понравился этот персонаж. Ведь она наделена теми качествами, которые очень помогают в жизни. Она является неисправимой оптимисткой, никогда не забывает о тех, кто её окружает, не боится быть смешной и открыта миру. В этой книге Луизе предстоит не только найти новую работу и попытаться наладить свою личную жизнь, но и внести свой вклад в будущее дочки Уилла, стать для неё верной опорой и другом. Несмотря на то, что эта книга явно уступает первой части и несет немного депрессивное настроение, мне книга понравилась. Ведь в ней также можно найти любовь, дружбу и надежду.