Джон Далтон, журналіст з маленького містечка в Мені, їде на віддалений острів Дума Кі, щоб написати статтю про його історію. Острів незвичайний: там час тече інакше, люди живуть довго, але з купою таємниць і дивними правилами. Далтон знаходить старі записи, чує плітки про зниклих і розуміє: острів ховає трагедію з минулого, яка досі отруює життя остров'ян. Кінг не поспішає з жахами - спочатку це тихий трилер з елементами містики: тумани, скелі, старі будинки, відчуття, що острів "дихає" й пам'ятає все. Напруга наростає повільно: спогади, таємниці, відчуття провини й те, як минуле проникає в теперішнє. Немає стрибків чи крові - тільки психологічний тиск і гіркий присмак втрати. Зачепила атмосфера ізольованого острова: ти відчуваєш холод моря, чуєш хвилі й розумієш, чому люди не тікають від минулого. Фінал тихий, але сильний - з моральним ударом про прощення й пам'ять. Не типовий Кінг з монстрами - радше драма з містичним присмаком, спокійна й меланхолійна.

«Острів Дума» — це подорож у самотність, де море шепоче правду голосом пам’яті. Кінг малює пейзаж не стільки зовнішній, скільки внутрішній: острів тут — не місце, а стан душі, де минуле не тоне, а повільно виходить на берег. Едгар Фрімантл, будівельник, який утратив частину себе, намагається відбудувати не дім, а розум. Його зустріч із таємничими силами мистецтва звучить як попередження: творчість і безумство — близнюки, що граються в пісок однією рукою. Ця книга тихо страшна. Вона не кричить, а дивиться в очі — і там, у відбитті хвиль, кожен бачить власний острів.

Успішний бізнесмен Едґар Фрімантл потрапляє у страшну аварію. Чоловік дивом вижив і його очікує довгий період реабілітації. За порадою психолога Едґар винаймає великий будинок на острові і починає малювати, адже колись він так це любив. Та на острові його талант проявляється незвичним, моторошним чином. Події на картинах стають реальними… Острів Дума має свою таємницю. Колись, дуже давно, на острів втрутилася незбагненна безжальна сила. І, здавалось би, її вдалося приспати, але вона – прокинулася. Та знову взялася підкорювати і нищити людські життя. Острів Дума просякнутий містикою, а книга – неймовірною кількістю описів цього острова та майстерно прописаними персонажами. В романі описано багато психологічних моментів, які тісно пов’язані з періодом реабілітації. Мабуть, ця складова сподобалась мені найбільше. Я б сказала, що це неспішна історія, яка затягує і, хоча Кінг нам трішки наспойлерив – тримає до кінця