Маленька, але дуже світла книжечка про досить темну хворобу - депресію. Досить часто на неї не зважають, про неї не говорять, її не сприймають всерйоз і через це людина, що страждає від депресії, опиняється у замкненому колі - не може і знає як просити про допомогу, а близькі - не знають як допомогти. На "Книжку про депресію" Саші Скочиленко я натрапила випадково - побачила на столі у знайомої - взяла погортати і за кілька хвилин прочитала. Вона дуже невелика, всього сорок вісім сторінок, з яких більшість ілюстровані. Для мене, як для людини, яка мало на таких речах розуміється, вона стала справжнім відкриттям: так просто авторка говорить про складні, безвихідні, здавалося б, речі. Це історія дівчини Лесі, яка має усі причини для того, аби бути щасливою - вона симпатична, талановита, фізично здорова, але на заваді її щастю стоїть така невидима недуга, як депресія. Що ж таке ця депресія? Як з нею поводитися, до кого звертатися по допомогу і чи можна повністю вилікуватися? Що потрібно сказати чи зробити, аби допомогти людині з депресією? Коротко, доступно, зрозуміло навіть дітям.

Ця невеличка книжечка від Моноліт-бізз, написана та ілюстрована Сашею Скочиленко, потрапила до моїх рук якраз вчасно. "Книжка про депресію" невеличкого формату, всього на 48 сторінок, але здатна стати промінчиком світла там, де це потрібно. На прикладі головної героїні, яку звуть Лесею і яка страждає від депресії, авторка розповідає просто про складні речі. Книжка навіть дітям, здається, зможе розтлумачити що і до чого, коли йдеться про таку недугу, як депресія, адже ця хвороба не дивиться ані на вік, ані на стать - на неї може захворіти будь-хто. На прикладі Лесі ми дізнаємося про те, як почувається людина з депресією, які її основні симптоми, як із ними боротися і як зрештою вилікуватися. Також, думаю, книга може згодитися тим, хто знає когось, хто страждає від депресії, адже авторка дає доволі прості до виконання поради щодо того, як поводитися із такими людьми, чого їм ніколи не варто казати, аби не погіршити ситуацію ще гірше, а що казати і робити варто, як виявити свою підтримку і не нашкодити. Я рада, що маю цю книжечку у своїй бібліотеці, і навіть уже знаю, кому дам її почитати.

Чесно, я не завжди розумію, навіщо друкувати такі книжечки. Можливо, це непоганий нонфікшн для дітей. Часто батьки не можуть підібрати правильні слова для того, щоб правильно пояснити дітлахам складні речі. Так, в такій ситуації можуть допомогти спеціальні книги, написані психологами в адекватній формі, що допоможе маленьким читачам і зрозуміти, про що йде мова, і не завантажувати їх незрозумілими дорослими словами. Я б радила використовувати "Книжку про депресію" саме в таких цілях. Бо якщо ви дорослий, полюбляєте читати нонфікшн і вже щось знаєте про психологію взагалі, і про депресію зокрема - ось ця мальована історія, книжка-комікс про дівчинку Лесю, яка бореться з депресією - ну, нічого нового вона вам не відкриє. Адже і прочитанням назвати процес переглядання цієї книги я не можу. Серйозно, щоб погортати цей комікс вам і 10 хвилин буде забагато! Тому, якщо ви плануєте купити цю книгу дитині - раджу. Історія дівчинки Лесі, написана з гумором, з гарними ілюстраціями, яка описує депресію простою мовою, з прикольними асоціаціями дійсно сподобається маленьким розумникам. Але брати цю книгу для прочитання дорослій людині я радити не можу.