У 21 сторіччі важко жити з мозком печерної людини. А саме, тогочасними налаштуваннями досі керується наш мозок: рівнем небезпеки та реакціями на неї, правилами виживання тощо. Тепер, коли навколишній світ є значно безпечнішим, наприклад, можливість пережити атаку мамонта чи занедужати від невідомої хвороби значно зменшились, так само наш мозок потребує прошивки під параметри сучасного світу. Позаяк він продовжує реагувати на значну кількість зовнішніх сигналів, як на такі, що несуть нам значну небезпеку -- хоча це може бути просте повідомлення в чаті з керівником, що не несе жодної небезпеки нашому життю. На відміну від багатотонної дикої тварини з бивнями, що несеться на вас. Разом із тим він встиг нахапатися різних, часто не дуже корисних, упереджень. Як ми розподіляємо ролі чоловіків і жінок у суспільстві; сприйняття людей залежно від того належать вони до певної "нашої" групи чи ні; існування, чи то пак, виживання в робочому колективі та інших. Зрештою ми можемо полегшити своє життя, змінивши ставлення до багатьох речей. Саме про це "Інстинкт".