По назві третього роману серії "Полдарки" я так і подумала, що з'явиться новий персонаж, а по малюнку на обкладинці із зображенням дорослого чоловіка пізніше додумала, що це мабуть буде позашлюбний син старого Полдарка (батька Роса), який вже своєю присутністю внесе в життя родини якісь зміни, чи то добрі, чи погані. На добрі надіялася більше. Пізніше після смерті Джулії з'явилася нова думка - мабуть це буде друга дитина Демельзи та Росса. Автор весь час держав це в секреті, і лише на останніх сторінках цього роману розкриє читачеві таємницю. Коротко по твору: Росса звинувачують у підбурюванні та розкраданні двох бригантин, що прибило штормом до берегів його володінь, та у побитті солдата королівської армії. За цими звинуваченнями хтось стояв. Автор знову буде тримати читача в напрузі, все ходити навколо та около, доки ми самі не здогадаємося. По переду суд і вибори мера графства. Люди жили з почуттям невпевненості в майбутньому, тому потрібні були зміни на краще (на це виборці завжди надіються і по цей день). Обидва кандидати були ворогами і обидві партії намагалися привернути до себе як найбільшу кількість голосів роздаючи на вулицях безкоштовні алкогольні напої (як у нас гречку), а між собою вони говорили "це триватиме 5-7 днів, а потім про них(людей) можна забути на багато років" (ст.84). І взагалі вже на протязі трьох романів саги автор постійно пише, що населення добряче напивалось, не випивало а напивалось, діти голодні, обідрані, пухли з голоду, не було за що купити навіть хліба вволю, а от щодня напиватись до чортиків гроші знаходились. Так це проблема в людях. "Чому люди так багато витрачають на джин? Попри їхню бідність п'яниць не стає менше" (ст.260) Демельза: Потихеньку ця дівчина завойовує мою симпатію, я почала її підтримувати та співчувати їй. Вона, бачачи недостачі, сама виготовляє свічки, таємно ловить рибу, дає чоловікові розумні поради і просто підтримує його морально. Іноді злить його своєю впертістю та наполегливістю, а взагалі веде себе скромно і гідно, а от від випивки не відмовиться. Знаю, що за романом знятий і фільм, і серіал. Обов'язково подивлюся після прочитання всієї саги, не хочу наперед собі псувати настрій, як після фільму "Віднесенні вітром". Я ще не разу не зустріла такого режисера, щоб фільм відповідав книзі, чи навіть перевершив її. Що не фільм - то розчарування. Висновок такий: читайте книгу, її неможливо змінити!

Этот роман еще раз иллюстрирует кинематографическое качество письма Уинстона Грэма. Яркие описания, суматоха и проблемы персонажей, то, как их окружение и обстоятельства влияют на их жизнь и восприятие - для меня это было действительно похоже на просмотр фильма. Несмотря на то, что я еще не видела ни одного из фильмов, снятых по мотивам этих романов, я могу только представить, как легко задача кинематографистов должна была быть выполнена благодаря визуальному письму мистера Грэма. Эта часть саги начинается с Росса Полдарка, у которого серьезные проблемы, потому что по крайней мере один из кораблей, которые блуждали по его береговой линии в конце последнего романа, принадлежал Уорлегганам. Между Уорлегганами и Полдарками существуют глубокие и давние обиды. Сможет ли гордость Росса выстоять в тюрьме? Демельца стоит рядом с ним и предпринимает собственные шаги в поисках его освобождения. Тем не менее, Уорлегганы обладают еще большей решимостью и ресурсами, стремясь удержать его в заключении. Мне показалось интересным, как этот роман прогрессировал, как разногласия между парой углубляются их собственными страхами. Поскольку между ними продолжаются конфликты, между Россом и Демельзой открывается пропасть, которую невозможно преодолеть. Оба делают предположения и не сообщают о них, опасаясь, что их предположения затем станут фактами, и ни один из них не готов справиться с бременем реализации своих худших страхов. Тем временем, деревня продолжает страдать, так как ее благосостояние снижается. Росс и некоторые из его друзей видят возможность конца, и они делают небольшие шаги, чтобы все изменить. В процессе и по острой необходимости Росс и его кузен Фрэнсис примиряются, объединяя усилия, чтобы продвинуть собственное предприятие по добыче меди. У Росса и Демельзы есть маленький сын и зовут его Джереми. Хотя это великое событие действительно сближает их, оно также служит дополнительным стимулом для усилий Росса по обеспечению финансовой безопасности, которую он желает для своей семьи. Как это часто случается в реальной жизни, Россу трудно разделить его энергию между домом и более широким коммерческим миром, и он и Демельца пытаются найти баланс, который позволит им процветать как семья. Этот роман хорошо написан, и история полностью увлекательна, и он разделяет один главный результат с первыми двумя: я не могу дождаться, когда сяду за следующий том.