Джерело
Бумажная книга | Код товара 681059
Yakaboo 4.9/5 44.1 9 9 рецензий
Автор
Айн Рэнд
Издательство
Наш Формат
Серия книг
Художня література (Наш Формат)
Язык
Украинский
Год издания
2016
Год первого издания
1943
Переводчик
Елена Замойская
Количество страниц
752

Все о книге  Джерело

Роман «Джерело» Айн Ренд - світовий бестселер, вперше опублікований у 1943 році в США. На сьогодні ця книжка вважається одним із найвідоміших творів американської літератури. За романом 1949-го року був знятий однойменний фільм, сценарій до якого написала сама Ренд, а головну роль зіграв Гарі Купер.

Тематика книги

Художня література, архітектура, індивідуалізм, політика, світоглядна література, психологія творчості, бізнес.

Про книгу

Уявіть, що ви народилися у першій половині ХХ століття в США і раптом виявили, що люди, маючи радіо, газети, кораблі та літаки, досі живуть у будинках, зведених у грецькому стилі. Вони не сприймають нічого, крім фронтонів, химерних статуеток, карнизів та колон… Відмовляються бачити прогрес. Саме в такій ситуації опиняється головний герой роману - талановитий архітектор Говард Рорк. Він навіть не намагається відкрити оточенню очі на абсурдність ситуації, а просто виконує свою роботу. Таких як він - тих, хто має власну думку - суспільство кличе егоїстами, вважає «хворими» і неправильними. Перед ним зачиняють двері і всіляко намагаються виштовхнути подалі від епіцентру архітектурного життя. Що ж вчинить герой та чи справді бути егоїстом погано?

Для кого книга

Для якнайширшого кола читачів, усіх, хто не боїться йти проти течії, ламати стереотипи та створювати щось нове.

Чому ця книга

Роман «Джерело» - далеко не лише про архітектуру. Всесвітньовідома письменниця майстерно пише про те, у чому розуміється найкраще - про боротьбу з повсякденністю, стереотипами, та уміння відстоювати власну думку. Ця книга надихне вас до боротьби за власні ідеї та права.

Про автора

Айн Ренд - американська письменниця, сценаристка, авторка світового бестселера «Атлант розправив плечі». Вважається творцем філософської системи «об'єктивізму». Народилася в Санкт-Петербурзі у єврейській родині, яка після революції 1917 року переїхала до Криму. Свої перші сценарії Ренд почала писати у вісім років, пригодницьку прозу - в десять. 1926-го авторка емігрувала до Америки, де працювала помічницею режисера в Голівуді. Пізніше переїхала до Нью-Йорка, щоб цілком присвятити себе філософії та літературній творчості.

Читать полное описание
Свернуть
Характеристики
Автор
Айн Рэнд
Издательство
Наш Формат
Серия книг
Художня література (Наш Формат)
Язык
Украинский
Год издания
2016
Год первого издания
1943
Переводчик
Елена Замойская
Количество страниц
752
Рецензии
  • Віра Хім'як
    28 декабря 2016 г.
    Гімн індивідуалізму і безкомпромісності 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Перефразую відому цитату: в житті достатньо прочитати 10 книг, але треба знайти їх) Своєї десятки я ще не прочитала, але точно знаю, що "Джерело" одна з неї. Я рідко почуваюсь паралізованою після читання, але ось уже котрий день не здатна видавити з себе слів, окрім неперевершено та божественно... мені вперше не хочеться читати нічого нового, бо боюсь, що більшість книг лише марні спроби створити щось схоже на роман. Це найшедевральніше з часу прочитання "Цитаделі" Кроніна.

    Багато з написаного мені дуже близьке. В той же час виникло багато питань, на які мені ще доведеться шукати відповіді. Звивини мої зарухались у шаленому темпі). Це книга, яка не може залишити байдужим, вона спонукає до самоаналізу. Вона чесна. Це гімн індивідуалізму і безкомпромісності. Це гімн егоїзму, бо він не є вадою чи тим, чого варто соромитись, РОЗУМНИЙ егоїзм чи не найкраща риса характеру, основна рушійна сила прогресу.

    До слова, незважаючи на час, коли писалася книга, вона аполітична.

    Якщо ж би у мене запитали чому і за що я люблю цю книгу, я б не змогла її оцінити за одним конкретним критерієм, це просто відчуття, на молекулярному рівні) це стан коли крім насолоди не існує нічого, є відчуття довершеності, духовного збагачення та, навіть, гордості за приналежність до homo sapiens).

    Так хочеться надовго зберегти смак після книги, не відпускати пережитих відчуттів. Бо це було блаженство. Я не знаю чи інші книги Айн Ренд справлять на мене таке ж враження, але якщо б знала на 100 %, що відчуття будуть близькими, то б відклала його на довгі роки і мене б гріла думка про те, що в майбутньому мене чекає винагорода...
  • Іван Морчин
    28 ноября 2016 г.
    Для всіх, хто не хоче прожити життя "другого плану"! 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Неймовірно захоплююча, сильна, МОНУМЕНТАЛЬНА історія! Сказати подібними словами - не сказати майже нічого. Ренд ще раз доводить свою високу профпридатність. Є декілька факторів вважати книгу шедевром:
    - по-перше, це багатопланова історія декількох людей, життя яких сплітаються в химерний клубок. На сторінках існують безліч персонажів, прекрасно прописаних, самобутніх, яскравих, майже живих. За ними цікаво стежити, їх історії хочеться дізнатися, до їх суті цікаво докопатися. До того ж вони живуть в цікавий час в цікавому місці - Америці перших десятиліть минулого століття. Перед очима так і встають кадри з голлівудських чорно-білих фільмів;
    - друге. За досить поверхневим сюжетом криється своєрідна філософія автора, безліч роздумів про природу людини і суспільства. Досить цікаві та глибокі думки. З чимось погоджуєшся, з чимось хочеться посперечатись, однак в будь якому разі вони не залишають байдужим. Яскраві неординарні персонажі не просто діють, проживають свої життя на сторінках - вони підпорядковують свої життя якимось ідеям, керуються своїми, може і спірними, але важливими і визначальними для себе принципами;
    - окремим пунктом, виділеним «по-третє», для мене став головний герой та його життєва позиція - не зраджувати собі ні на хвилину, щоб там не було. Такий собі зразок, еталон творця, недосяжний ідеал професіонала. Людина з практично надлюдськими якостями.
    Так, можливо, в книзі любовні взаємини занадто перебільшені, часті суперечності та незгоди надумані та перебільшені. Однак, і в цьому вони не схожі ні на які інші. З інших романів та повістей.
    По суті справи, «Джерело» - справжня класика. Одна з тих книжок, яку треба проходити ще в школі. Це філософія, ціла система поглядів з різних сторін. Посібник з психології, класифікація типів особистості. Захоплююча подорож в початок минулого століття. Історія становлення особистості. Історія деградації особистості. Це наочний посібник з пошуку себе та свого щастя. Правда про те, як живе капіталістичний світ. Це справжнє нутро бізнесу. Книжка, про яку можна говорити нескінченно довго.
Купить - Джерело
Джерело
170 грн
Есть в наличии
 
Информация об авторе
Айн Рэнд
Айн Рэнд

Эта американская писательница и философ русского происхождения стала своего рода идеологической «иконой» в США. Ее философия объективизма и индивидуализма до сих пор влияет на западные и отечественные либераль

Подробнее

Рецензии  Джерело

4.9/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  • Віра Хім'як
    28 декабря 2016 г.
    Гімн індивідуалізму і безкомпромісності 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Перефразую відому цитату: в житті достатньо прочитати 10 книг, але треба знайти їх) Своєї десятки я ще не прочитала, але точно знаю, що "Джерело" одна з неї. Я рідко почуваюсь паралізованою після читання, але ось уже котрий день не здатна видавити з себе слів, окрім неперевершено та божественно... мені вперше не хочеться читати нічого нового, бо боюсь, що більшість книг лише марні спроби створити щось схоже на роман. Це найшедевральніше з часу прочитання "Цитаделі" Кроніна.

    Багато з написаного мені дуже близьке. В той же час виникло багато питань, на які мені ще доведеться шукати відповіді. Звивини мої зарухались у шаленому темпі). Це книга, яка не може залишити байдужим, вона спонукає до самоаналізу. Вона чесна. Це гімн індивідуалізму і безкомпромісності. Це гімн егоїзму, бо він не є вадою чи тим, чого варто соромитись, РОЗУМНИЙ егоїзм чи не найкраща риса характеру, основна рушійна сила прогресу.

    До слова, незважаючи на час, коли писалася книга, вона аполітична.

    Якщо ж би у мене запитали чому і за що я люблю цю книгу, я б не змогла її оцінити за одним конкретним критерієм, це просто відчуття, на молекулярному рівні) це стан коли крім насолоди не існує нічого, є відчуття довершеності, духовного збагачення та, навіть, гордості за приналежність до homo sapiens).

    Так хочеться надовго зберегти смак після книги, не відпускати пережитих відчуттів. Бо це було блаженство. Я не знаю чи інші книги Айн Ренд справлять на мене таке ж враження, але якщо б знала на 100 %, що відчуття будуть близькими, то б відклала його на довгі роки і мене б гріла думка про те, що в майбутньому мене чекає винагорода...
  • Іван Морчин
    28 ноября 2016 г.
    Для всіх, хто не хоче прожити життя "другого плану"! 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Неймовірно захоплююча, сильна, МОНУМЕНТАЛЬНА історія! Сказати подібними словами - не сказати майже нічого. Ренд ще раз доводить свою високу профпридатність. Є декілька факторів вважати книгу шедевром:
    - по-перше, це багатопланова історія декількох людей, життя яких сплітаються в химерний клубок. На сторінках існують безліч персонажів, прекрасно прописаних, самобутніх, яскравих, майже живих. За ними цікаво стежити, їх історії хочеться дізнатися, до їх суті цікаво докопатися. До того ж вони живуть в цікавий час в цікавому місці - Америці перших десятиліть минулого століття. Перед очима так і встають кадри з голлівудських чорно-білих фільмів;
    - друге. За досить поверхневим сюжетом криється своєрідна філософія автора, безліч роздумів про природу людини і суспільства. Досить цікаві та глибокі думки. З чимось погоджуєшся, з чимось хочеться посперечатись, однак в будь якому разі вони не залишають байдужим. Яскраві неординарні персонажі не просто діють, проживають свої життя на сторінках - вони підпорядковують свої життя якимось ідеям, керуються своїми, може і спірними, але важливими і визначальними для себе принципами;
    - окремим пунктом, виділеним «по-третє», для мене став головний герой та його життєва позиція - не зраджувати собі ні на хвилину, щоб там не було. Такий собі зразок, еталон творця, недосяжний ідеал професіонала. Людина з практично надлюдськими якостями.
    Так, можливо, в книзі любовні взаємини занадто перебільшені, часті суперечності та незгоди надумані та перебільшені. Однак, і в цьому вони не схожі ні на які інші. З інших романів та повістей.
    По суті справи, «Джерело» - справжня класика. Одна з тих книжок, яку треба проходити ще в школі. Це філософія, ціла система поглядів з різних сторін. Посібник з психології, класифікація типів особистості. Захоплююча подорож в початок минулого століття. Історія становлення особистості. Історія деградації особистості. Це наочний посібник з пошуку себе та свого щастя. Правда про те, як живе капіталістичний світ. Це справжнє нутро бізнесу. Книжка, про яку можна говорити нескінченно довго.
  • Ирина
    24 ноября 2016 г.
    Прогресс, Развитие, Индивидуальность 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Для меня всегда было удивительным то, насколько внезапно Айн Рэнд ворвалась на наш рынок. Сначала с «Атлантом», потом с «Источником» и другими проивзедениями, которые захватили книжны полуки и умы читателей. Большинство, конечно, сломалось, читая эти книги — кто-то из-за сухого стиля и языка, кому-то герои показались недостаточно полными, кому-то сюжет абсурдным. Самое интересное, что если покопаться и придраться к тексту, то да, все недостатки можно разложить по полочкам и сосчитать. Но я была как никогда снисходительна к Рэнд, потому что для меня она — прежде всего философ и идеолог, и в какую бы обертку не заворачивать её Идею, она одинаково будет хороша. Если, конечно, вы не фанат жевать фольгу...

    Что стоит еще знать, прежде чем брать в руки книги Айн Рэнд? Её биографию, хотя бы вскользь. В принципе, того, что есть на обложке вам вполне достаточно, главное держать в голове, что актуальность этого романа для запада прошла лет пятьдесят назад, в цвете капитализма, как раз в то время, когда наши широты только-только выдыхали от войны и коллективизации, но еще грели в сердце мечту о правильном коммунизме. В каком-то смысле тот факт, что люди заинтересовались книжками Рэнд (и они им понравились) — это не что иное, как отмирание той самой призрачной мечты коммунизма и готовность вступить в новую историю страны. А это уже важно и серьезно.

    Собственно, о чем «Источник». Он пронизан идеей объективизма — философией, которая пропагандирует здоровый эгоизм (это есть вкратце и попроще). Она об архитекторе, который желает создавать новые, прекрасные здания, вместо тех одинаковых, которые он видит на каждом шагу. Он за прогресс, за развитие, за индивидуальность.

    Эти идеи кочуют из книги в книгу Айн Рэнд, просто приправленные разными соусами. Если в трилогии «Атлант расправил плечи» - это социальный бунт, проблема на уровне целой страны, которая нищеет и погибает из-за неправильной политики, то в «Источнике» показана почти антиутопическая проблема личности, которой тесно в установленных рамках. Но оба эти произведения говорят об одном и том же — о прогрессе, о развитии, об индивидуализме.

    Я считаю, что книги появились хоть и внезапно, но на очень правильной волне, когда страна готова к переменам, её нужно только к ним подтолкнуть. И толкать будут как раз те, кто будет заботиться о личности и материальном достатке, о продуктивности и качестве.

    Советую не воспринимать «Источник» (да и «Атланта») венцом художественной прозы — книги Айн Рэнд просто к ним не относятся. Читайте их как философский труд, который научит вас мыслить, как того требует современность.
  • Nadia Butakova
    18 сентября 2018 г.
    Супер!
    «Джерело» - дійсно здивувало мене. Читаючи, хотіла впасти на коліна перед цією книгою і ніколи не виходити зі стану захоплення і повної відстороненості від реального світу. Сказати, що книга мені сподобалася - це, напевно, занадто мало. Дуже давно я не читала жодної книги, яка настільки б змушувала думати і настільки відображала б власні думки. Десь жорстка, десь радикальна, почасти іронічна і дуже правдива книга, про людей, суспільство, про те, що найжахливіше може в ньому бути - сліпий колективізм. Історія про окремих людей, їхні долі, про те, як вони стали - чи не стали - особистостями. Життя їх часто трагічні, але, що підкреслює автор - вони самі роблять їх такими... І не тільки бути залежним у всього суспільства - досить залежати хоча б від однієї людини, навіть якщо ти його кохаєш. Не може бути любові абсолютної, коли повністю розчиняєшся в іншій людині і його житті. А ще ця книга про кохання до справи - в даному випадку, до архітектури. Ніколи не бачила, щоб ця любов була так яскраво і правдоподібно описана.
    Прямо з перших рядків, з перших букв, з першої появи Говарда Рорка я зрозуміла, що полюблю цю книгу. На те й розраховано, щоб цей юнак заворожував читачів своїм егоїзмом і чесністю, вражаючою чесністю з самим собою. Дуже сильний образ, в який я буквально закохана. Мені подобається, як він думає, мені подобається ця холодна війна, яку він веде, проти всіх, але не з надривом і викликом, а з простої людської переконаністю, що його шлях правильний. Він не трясе за грудки перших зустрічних, переконуючи їх у своїй правоті, він взагалі байдужий до людей, але він знає, що ті, хто йому потрібні, знайдуть його самі. Здається, що вся книга - це один Говард Рорк.
    Говард Рорк - людина, для якого робота - це життя, і він не може жити по-іншому. В той час Кітінг - яскравий приклад людини, що зруйнував своє життя. Зруйнував не чимось іншим, а власним прагненням до щастя, прагненням подобатися людям і бути з ними. Він просто не зрозумів - точніше, не захотів зрозуміти, не захотів помітити - в чому ж це щастя полягає особисто для нього.
    Цю книгу хочеться перечитувати. Перечитувати - і все глибше розуміти сенс окремих дій, описів, моментів. Кожна фраза в ній змушує, здається, любити життя і прожити його по-справжньому - так, щоб не було шкода потім витраченого часу.
    Я чомусь очікувала, що через мову Рейн доведеться пробиратися з мачете, а на ділі все виявилося набагато простіше. У неї є свій стиль, який мене встиг підкорити, змушуючи прикрити очі від задоволення і слідувати за сюжетом. Якщо підводити підсумок, то «Джерело» - це як ковток свіжого вітру і будівельного пилу.
  • anastasiahurudgi
    5 сентября 2018 г.
    Коли читаєш "Джерело", все інше відступає на другий план
    Айн Рєнд - Маргарет Тетчер світу літератури. Читала її "Атланта" - не зайшло. "Джерело" стала свого роду одкровенням, емоціями, досвідом.
    У житті є різні випадки, які розділяють його на "до" і "після": смерть, кохання, ураган, постріл та ін. До такого випадку варто віднести й книгу Айн Рєнд. Коли читаєш "ключові фрази" головних героїв, хочеться сказати: "Ч... забирай, це дійсно так і є. Мені це знайомо! Я так і відчуваю!". Я не знаю чому, але з усіх крутих фраз пам'ятаю лише одну: "Якщо хочете підкорити людину, заберіть у неї все щастя". Це не дослівно...., але чомусь запам'яталось.
    Герої. Кожен герой - окрема особистість, або її відсутність. Читала попередні рецензії. З ними я на 100% згодна. Додам тему, що розкривається в цій книзі, але про яку мало говорили. Тему кохання у житті та існуванні людини.
    Домінік Франкон - образ, що червоною ниткою пов'язаний з усіма головними героями. Пітер Кітінг, Еллсворт Тухі, Гейл Вайненд та Говард Рорк - всі її кохали, але лише одного кохала вона. Пітер Кітінг - відсутність особистості, повна покора соціуму. Приклад, коли "третьорозрядні архітектори" можуть видертись на вершину. Кохання для нього - правило та залежність. Він приклад людей, які глибоко в душі розуміють необхідність бути чесним і слідувати за собою. Однак, чинять як "правильно" в очах інших.
    Еллсворт Тухі. Кохання та життя для нього - своє павутиння з людських життів. Найпротивніша персона книги. Не викликає нічого іншого, крім огиди. Пам'ятаєте актора, що грав Палапатина? У ролі Еллсворта я уявляла його.
    Гейл Вайненд - образ людей, які досягають всього будь якими методами. Якщо чесно, ще не склала повного уявлення про нього.
    Говард Рорк- о Боже! Він неймовірний. Краще прочитайте книгу!
  • Татьяна
    23 мая 2018 г.
    Серйозна книга ))
    Дуже здорова книженція! У всіх сенсах цього слова ))
    Не знаю, чи воно так співпало з моїм станом, чи я була дуже виснажена, але читала ці 750 сторінок, надрукованих 10 кеглем пару місяців… Давалися вони дуже не легко… Входили в свідомість поступово…

    Не можу сказати, що була задоволена закінченням історії. До речі так само як і третьою частиною “Атлант розправив плечі”. Якось все воно тягнулось невідомо куди… І від деяких персонажів очікувалось інше. Але чого жалітись? Те що ми не очікуємо - завжди народжує цікавість. Протистояння з автором. Осмислення прочитаного...

    І вже після того, як пройшло достатньо часу, коли книга вже перетравлена мозком - розумію, що цей твір - фундаментальний, насичений, класний. Айн Ренд знов і знов будує світ народжений для тих, хто любить себе і своє діло, хто розуміє, що таке гідність, хто шукає себе, а не компроміси...

    В "Джерелі" це показано крізь долі чотирьох чоловіків Пітер Кітінг, Еллсворт М. Тухі, Гейл Вайненд, Говард Рорк. Їх образи, створені Айн Ренд, настільки цілісними, повними, класними, по-різному сильними, що здається ніби ці персонажі існували і жили в Америці в середині минулого століття... Може так і було? Тільки в іншому вимірі? :)

    Звісно, Айн Ренд не відступилася від своєї ідеї - єднати всіх героїв однією жінкою. Об'єднує цих персон головна героїня “Джерела” - Домінік Франкон. Начебто жінка одна й та сама, от тільки відносини з нею всі складають різні… Бо кожного вона проявляє по-своєму.
  • Анастасия
    24 августа 2017 г.
    Философия разумного эгоизма
    Роман американской писательницы Айн Рэнд «Источник» - это философия в художественном ее воплощении. Читая эту книгу, удивляешься, почему такое прекрасное и мудрое произведение до сих пор не внесли в школьную программу, ведь роман может научить и открыть столько всего, что обычными словами не опишешь. Философия этого автора – разумный эгоизм, под которым следует понимать систему жизненных ценностей, где человек в первую очередь должен заниматься развитием своих (изначально прекрасных) идей, нести их в мир.

    Замечательные герои Айн Рэнд – это почти полубоги, они, не взирая на чужое мнение и критику, верно идут к своей цели, ведь они понимают, что их идеи настолько правильны, что в подтверждении со стороны нет никакой необходимости. Конечно, не всем такая система ценностей по душе, но писательница настолько убедительно преподносит эту философию в своем произведении «Источник», что невольно начинаешь задумываться: возможно, жить именно так – правильно и справедливо в первую очередь по отношению к себе?
  • уляна
    21 августа 2017 г.
    Жити для себе
    «Джерело» А. Ренд для багатьох стає світоглядно новим твором. Якщо в «Атланті…» письменниця знайомить нас із концепціями своєї філософії більше в галузях економіки, політики, соціології, то тут на першому плані постає все ж герой. На відміну від попереднього трьохтомного роману, Айн Ренд в «Джерелі» набагато краще розкриває і розвиває своїх героїв, дає героям більше часу. Письменниця настільки глибоко демонструє «серцевину», суть своїх героїв, що, здається, в певний період вона заплутується. Це найбільше кидається у вічі в образі Говарда Рорка. Ренд чи не в кожному творі намагається створити образ аскетично чистої особистості (і на правду, це дуже сильно робить її твори і філософію не правдоподібними), але наприкінці цього роману, вона змушує свого головного героя вчинити злочин, вона кладе його в ті ситуації, де людина показує власний бруд, і як на мене, не зважаючи на мету, ідею вчинку, факт злочину залишається фактом.
    Не зважаючи на довгі текстові відступи, і незрозумілі і чесно дратуючі фрази, типу: «він поглянув і вона все зрозуміла» або ж навіть «вона все зрозуміла без його погляду і слів», до яких привикли читачі «Атланту…», в цьому романі НАРЕШТІ є чітко завершена і зрозуміла любовна лінія.
    В творі поєднані, здавалося б, непоєднувані персонажі, але всі вони дають письменниці розкрити головний конфлікт твору – кому служити, егоїзму чи альтруїзму? Те, що пропонує Айн Ренд, мені частково здається логічним і корисним для кожного. Адже важко не погодитись з тим, що це неприродно і не розумно жити заради блага і задоволення інших, ставлячи їх вище себе чи вимагати цього від інших заради себе.Чому людина має комусь служити? Чому повинна бути від когось залежна?Чому жити заради себе погано, а страждати з іншими, перейматись їхніми бідами і допомагати їм – це добре, це милосердно, це благородно? Усі жахіття світової історії робились в ім’я людинолюбства….
    Жити для себе – це не робити погано іншим, це просто не потребувати когось, як джерела енергії, любові, самоцінності або інструменту для досягнення цілей. Не жертвувати і не приймати жодних пожертв…
    Для сприймання не найлегша книга, вона потребує часу, роздумів, розуміння. Але вона, наче винахід письменства, ти довго ходиш захоплений нею, аж доки не звикнешся з думкою, що ти вже відкрив для себе цю книгу.
  • lesjahello
    19 июня 2017 г.
    Дуже велично
    Прочитала "Джерело" відразу після "Атланта", бо начиталася всюди, що це найкраща книжка Айн Ренд, а так як я була просто в захваті від "Атланта", то поспішила придбати ''Джерело'', і, звісно, не пожаліла.

    Говард Рорк - дуже талановитий архітектор, який вперто працює лише в стилі модернізму в той час, коли весь світ довкола нього все ще копіює будинки в стилі минулих епох. Ціле своє життя він протистоїть людям, в яких немає власної думки, і які просто йдуть за течією. Серед них і Пітер Кітінг, одногрупник Рорка, який практично не має таланту до архітектури чи до будь-якого мистецтва, і який, як це не парадоксально, стає президентом однієї з найбільших архітектурних фірм.

    Також мені була особливо цікавою сюжетна лінія Домінік Франкон, яка є не просто архітектурним критиком в впливовій газеті, а насамперед дуже розумною, загадковою і непередбачуваною жінкою, яка покорила серце Говарда.

    Не буду переказувати весь сюжет, скажу тільки, що всі сюжетні лінії дуже грамотно побудовані, персонажів багато, а читати неймовірно цікаво!
 

Характеристики  Джерело

Автор
Айн Рэнд
Издательство
Наш Формат
Серия книг
Художня література (Наш Формат)
Язык
Украинский
Год издания
2016
Год первого издания
1943
Переводчик
Елена Замойская
Количество страниц
752
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
60х90/16 (~145х215 мм)
Переплет
Твердый
Бумага
Офсетная
Тираж
2000
ISBN
978-617-7279-55-5
Вес
800 гр.
Тип
Бумажная
Литература стран мира
Литература США и Канады
Литература по периодам
Литература XX в.
 
Об авторе  Джерело