Джен Ейр. Чи знайомі Ви з вікторіанською добою Англії? Чи хотіли б відчути ту атмосферу? Бо якщо так -то Вам сюди! Книга, яка не даремно стала класикою. І хоча в серцевині історії – життя Джен, показане від малечку і до зрілості, ми можемо бачити життя всього суспільства і проживати з кілька днів ті роки, які автор так майстерно описала. Чи це історія кохання? Безмовно, ця книга і про це. Але не тільки. В книзі піднято стільки тем, що перелічувати їх буде даремною тратою часу. Я б не сказав, що цікаво стає лише після зустрічі Джен і Рочестера – книга з самісінького початку бере за душу, і читач не може не співпереживати Джен. Я всю книгу надіявся, що ця дівчина, жінка віднайде своє щастя, і її людяність і доброта будуть винагородженні. Що ж, так і сталося, тож історія залишила приємний післясмак. Невмируща класика, яку читати обов’язково!

"Джен Ейр" - роман, із якого багато підлітків починають своє знайомство з вікторіанською добою. Книга про бідолашну сирітку, її поневіряння в сумнозвісному Ловудському пансионі, перебування в загадковому маєтку Торнфільд в якості гувернантки і, авжеж, про кохання, яке зародилося між нею і власником Торнфільду, не менш загадковим, іронічним, відлюдькуватим, владним і пристрасним містером Рочестером, давно вже є класикою - і в прямому сенсі слова, і класикою любовного роману також, Втім, менше за все "Джен Ейр" подібний до звичайного любовного роману. Головна героїня, сама Джен, - непоказна зовні, незаможна, зате норовлива, кмітлива і з відчуттям власної гідності, є вельми нетиповою для "історія про кохання", де перш за все від героїні вимагається мати бездоганну зовнішність, а бажано ще й солідні статки. Її коханий, містер Рочестер, також не дуже схожий на чарівного принца, адже в нього важкий характер, він теж не відрізняється зовнішньою красою (навіть попри те, що у найвідомішій екранізації його зіграв красунчик Тімоті Далтон!), ще й має "обтяжувальні обставини" у вигляді... Але циць, спойлери! Що ще є в романі? Живі й харизматичні другорядні персонажі, "готичні" таємниці Торнфільд-Голлу, численні випробування, які чекають на закоханих, і, авжеж, неодмінний хеппі-енд, хоча й не такий солодкавий, як ті, до якого звикли поціновувачки нинішнього любовного читва. Класна книга!

Шарлотта - найвідоміша із сестер Бронте, а "Джен Ейр" - найвідоміший із її творів. Його називають взірцем готичного роману і присутня в ньому містика надає твору певного шарму. Хоча його часто зараховують до любовних романів, він не подібний до багатьох інших історій про любов: головна героїня не красуня, не мріє про заміжжя і сама заробляє собі на життя. Вона ні у кого не закохується і ніхто не закоханий у неї. Доки вона не зустрічає містера Рочестера - відлюдькуватого, саркастичного і гордого господаря похмурого маєтку Торнфілд, куди Джен приїжджає у якості гувернантки. Містер Рочестер теж не типовий герой любовного роману: він немолодий, не привабливий, дуже зверхній і у нього є таємниця, яку Джен намагається розгадати. Часто мені було важко зрозуміти її вчинки, але мені подобається її принциповість і саме за неї її поважав містер Рочестер. Втім, Джен вийшла аж занадто ідеальна. Мені здається їй бракує живості. Та хоч це і типова історія про Попелюшку, читати її приємно - і загадкова атмосфера історії, і мова, якою написано книгу, лишають приємні спогади і бажання повертатися до неї знову і знову.