Малою Катя кожне літо проводила в бабусі на Харківщині. Мріяла стати художницею, оздоблювала своїми малюнками ґанки й паркани, а допомагала в цьому однолітка Настя, яка стала їй найближчою людиною. Та маленька дівчинка виросла й повернулася в будинок бабусі вже після смерті старенької, аби розібрати речі. Мешкаючи в Києві, Катя задихається в стосунках, які не приносять їй радості, гарує на роботі, яка не має нічого спільного з колишніми мріями, а поза тим мама тисне, що пора вже нарешті вийти заміж. Тож повернувшись у село, хай і ненадовго, героїня намагається віднайти зв’язок з Настею, а заодно і себе тодішню.

Подруга ж не може відповісти на повідомлення з однієї простої причини — вона загинула незадовго до приїзду Каті. Усі переконані, що дівчина скоїла самогубство, лише Катя не може в це повірити й починає власне розслідування. Мешканці села мають багато таємниць. Але найбільшу з них приховує сама Катя.