Держава Ізраїль є прикладом впевненого державного будівництва в несприятливих умовах. Адже від початку свого створення і до сьогодення цю державу оточуються якщо не відверто ворожі сусіди, то принаймні точно не дружні. Весь період свого існування ця держава змушена вести військові дії та боротися з проявами тероризму в середині держави. Але не дивлячись на всі ці несприятливі моменти Ізраїль досяг вражаючих успіхів не тільки на міжнародній арені, але й в побудові громадянської держави для своїх громадян. Тому досвід Ізраїлю є сенс вивчати та переймати. Книга відомого ізраїльського політичного діяча, дев’ятого президента держави Ізраїль Шимона Переса «Дрібних мрій не буває. Про сміливість, уяву та становлення сучасного Ізраїлю» є в значній мірі автобіографічним твором. В цій книзі автор ділиться своїм досвідом державного будівництва, розповідає особливості соціально-економічного розвитку держави Ізраїль. В першу чергу працею зацікавляться професійні історики, політологи, економісти, соціологи, але захопливий стиль написання та велика кількість раніше невідомих фактів з історії Ізраїлю здатні зацікавити широке коло читачів.

Это увлекательный и легко читаемый отчет покойного президента Шимона Переса, который завершил эти мемуары всего за несколько месяцев до своей смерти.  Перес был не только ключевым свидетелем истории до и во время основания Израиля на стороне Бен-Гуриона, но и подлинным участником ключевых решений в течение 70 лет на государственной службе, включая Мир с Египтом и Мир с Иорданией.  Он был и остается Человеком на ВСЕ сезоны - для всех нас, живем ли мы в Израиле или где-то еще по всему миру, будь мы бабушки и дедушки, родители или молодые люди, начинающие свою жизнь.  Я нашел так много трогательных историй и замечательных цитат о лидерстве и технологиях, мире, внимании и творческом принятии решений, о смелой фантазии, смелости и настойчивости .. Вот несколько примеров из книги, чтобы подогреть аппетит, но вы можете пропустить их и сразу перейти к книге!  :) Когда 250 пассажиров Air France, следовавших из Тель-Авива в Париж в 1976 году, были захвачены «Народным фронтом освобождения Палестины» и доставлены в Энтеббе в пяти тысячах миль в Уганде.  Перес дает захватывающий отчет о том, как это ужасное событие разворачивалось от начала до конца.  Риски, связанные со спасением заложников, велики, а ставки - тем более.  Перес дает захватывающий отчет о том, как эта удивительная (наконец успешная) миссия развивалась, начиная с настоящего отчаяния, и Перес также в увлекательных подробностях рассказывает о многих новаторских мирных усилиях, которые он предпринял, и о реальных жизненных последствиях Осло по сей день.  На самом деле он реалист в отношении миротворчества.  Последнее и самое важное открытие, касающееся этой книги, - это понимание того, как Шимон понимает науку и технологии, а также его истинную любовь к молодежи и понимание их желаний и побуждений.  Он основал Центр мира и инноваций Переса в 1996 году, потому что считал, что мир приходит между народами, а не только на правительственном уровне.  Он явно работал как троян со своей командой в области миростроительства, делового партнерства, сельского хозяйства и здравоохранения.  Но он также признал, что настоящие вызовы 21 века универсальны: бедность и голод, радикализация и террор;  снижение толерантности и рост национализма.  Мой последний вывод из этого прочтения заключается в том, что Шимон Перес явно заботился о мире по максимуму, но он также ясно имел видение будущего, которое определяло его настоящее.  Он очень рисковал «ради завтрашнего дня,».  Шимон оставил после себя феноменальную книгу, которую должен прочесть каждый!

Невелика за обсягом, але вельми цікава автобіографія відомого ізраїльського політика, який за свої 66 років у політиці бував і міністром в дванадцяти урядах, і двічі прем'єр-міністром, і президентом Ізраїлю. Тут постають такі політики, як Давид Бен-Гуріон, Голда Меїр, Моше Даян, Іцхак Рабин та інші. Але книжка не просто автобіографічна, а, перш за все, мотиваційна. З таких книжок можна тільки повчитися, як треба мріяти про власну державу, як її здобувати, як будувати по камінчику і як відстоювати, будучи в оточенні ворогів. А не грабувати її безбожно і зливати зовнішнім ворогам... Перес каже: «Як ми створили країну з нічого і перетворили її на країну стартапів? Відповідь криється в парадоксі: те, що ми нічого не мали, одразу стало й нашим найбільшим викликом, і нашим найбільшим благом. Не маючи природних ресурсів, ми зрозуміли, що можемо покладати надії лише на свою винахідливість. Вибір, з яким стикалися піонери, був суворим: досягти успіху чи голодувати». А історія про військову операцію ізраїльського спецназу за три тисячі кілометрів від Ізраїлю в угандійському аеропорту Ентеббе зі звільнення понад сотні ізраїльських заручників, захоплених у літаку терористами, читається як блокбастер. І ця історія не може не викликати, з одного боку, захоплення, а з іншого - люті, коли згадуєш недавню історію, як помирав поранений і покинутий український воїн за кількасот метрів від українських позицій...