Перед нами історія життя американського фінансиста – прекрасного математика та геніального біржового магната, – та його дружини, красуні та покровительки мистецтв. Історія їх дитинства та юності, знайомства та шлюбу, світських прийомів та вдалих угод, і, на жаль, сумного кінця. Але що ж це? Ще одна історія життя фінансиста? І ще одна? Яка ж із них істинна?.. По суті, «Довіра» - це чотири історії під однією обкладинкою, чотири точки зору на ті самі події. Відомий насправді прийом: читачеві пропонується самому вирішити, чий погляд більш правдивий і більше заслуговує на ту саму заголовну довіру. Частини стилістично різні (звичайно ж), і цікаво відстежити, як змінюється сприйняття тексту та історії загалом, залежно від того, хто і як розповідає цю історію. (Особливо кумедно вийшло з частиною «Моє життя» - приблизно в такому ж стилі я та колеги пишемо чернетки деяких документів на роботі, життєве!) На мій смак – стиль кожної частини цілком відображає конкретного оповідача, дуже органічно все. Що ж до моєї особистої довіри – я вважаю, істина десь між цими чотирма точками зору. Запитати, звичайно, ні в кого, але так роман і не передбачає правильної відповіді, тільки простори для роздумів про те, наскільки важливий оповідач і яка різна буває правда.

Незвична структура книги — чотири взаємопов’язані, але стилістично різні частини — дозволяє розглянути події з різних точок зору. Цей підхід (спочатку мені незрозумілий, але в решті решт логічний) відкриває нові грані персонажів та підриває довіру до «єдиної правди». У книзі багато фінансових термінів і концепцій, що створюють атмосферу справжнього світу великого капіталу. Водночас, це було складно навіть для мене із певною економічною підготовкою. Але це додало книзі певної інтелектуальності від чого ще більше захопило. Остання частина книги — без перебільшення найсильніша. Вона емоційно глибока, дає змогу переосмислити попередні частини та залишає глибокий післясмак.

Згодна з попереднім коментарем, що анотація нічого не розкриває про книгу. Я звісно не літературний критик, але я думаю, що премію цю книга отримала завдяки оригінальному прийому - розповідь однієї історії від чотирьох осіб. Щодо самої історії, то мабуть я очікувала більше драми чи що… а детальні описи «фінансових оборудок» вже не є чимось новим після фільмів типу «гра на пониження» і т.п. Свого часу «Фінансист» Драйзера вразив мене значно більше