Повість Михайла Коцюбинського "Дорогою ціною"- це зворушлива історія кохання кріпаків Остапа і Соломії, що всупереч долі хотіли бути разом. Обоє молодих, запальних, відважних людей, що робили один заради одного усе, навіть тоді, коли могли самі загинути, коли не знали, що буде далі. Тому головні герої не можуть не захоплювати, а їхнє щире кохання не може не розчулити. Адже воно виявляється рішучістю і хоробрістю в їхніх діях, а самі молоді люди постають перед нами вірними і самовідданими. Вони є яскравим прикладом нелегкої долі українців часів кріпацтва. І достойно узагальнюють цей образ. Бо такій відвазі та силі духу,сьогодні, багато б позаздрили. Отож, хоч тілом вони були кірпаками, але душею- вільніші вітру. І так як Соломія та Остап залишилися вірними один одному до кінця, так вони і залишилися вільними до смерті. Повість цікава, емоційна, з чудовими ілюстраціями, що допомагають краще уявити героїв, їхній побут і вловити усю глибину написаного. На мою думку, ніхто не зможе залишитися байдужим.

Ще зі школи вважала цю повість Михайла Коцюбинського недооціненою сучасниками. Так палко про справжнє кохання навряд чи хто з прозаїків початку ХХ століття писав й навряд чи хтось напише нині. Остап і Соломія - символи нескореності українського духу, мрії бути вільними й щасливими. Дівчина заради здійснення мрії свого коханого втікає від свого чоловіка, обрізає розкішні коси, не раз перебуває на межі життя й смерті й, врешті-решт, гине. Гине заради нього. Але чи щасливий Остап? Жити без Соломії - хіба цього він прагнув? Критики досі дискутують з приводу жанру даного твору. Я б визначила його, як "пригодницька повість". Любителі екшну отримають неймовірне задоволення від прочитання та екранізації Марка Донського. Однак поряд із пригодами в повісті достатньо багато болю й туги, як при описі закоханих, яким не судилося здійснити свою мрію, так і при описі українського народу, який було закріпачено. "Вільний дух народу" - ще один персонаж твору. Що хотів сказати нам Коцюбинський? Напевно, що ми мусимо боротися до кінця - якщо не заради нас самих, то заради наших дітей й онуків, аби їхнє життя було кращим від нашого.

«Дорогою ціною» це книга про справжні почуття та трагічну долю. Але про все по порядку. Книга розпочинається з того, що двоє закоханих втекли із села аби бути разом. Щоб їх не знайшли дівчина перевдягається в чоловічий одяг та навіть обрізає довге волосся, аби бути схожою на справжнього парубка. Та доля примхлива леді і вона посилає на долю закоханих багато випробувань. Це і в’язниця, і пожежа, і важке поранення. Хотілося б, щоб все закінчилося приємно, зі щасливим кінцем, та все не так. Читачі переживають за долю юнака, який поранений, хвилюються, щоб він вижив. Так і стається. Та натомість помирає його обраниця. І хлопець, щоб навіки бути з коханою залишається на місті її смерті, будує хижку на березі ріки та чекає того часу, коли вони знову будуть разом. Це доволі трагічна історія, втім, Михайло Коцюбинський ніколи не був автором щасливих закінчень. Переживши цю страшну драму читачам тільки те і залишається, що сподіватися. Сподіватися, що двоє закоханих сердець все-таки знайдуть один одного і будуть разом, якщо не в іншому світі, то хоча б в іншому житті. Ця книга змушує читача замислитися про те, що варто цінувати близьких людей і кожною хвилиною насолоджуватися так, наче вона остання.