Доктрина поводження із захопленими особами, документами та майном (далі – Доктрина) відображає систему поглядів, керівні принципи, умови і шляхи досягнення мети та визначає діяльність Збройних Сил України під час виконання ними завдань за призначенням щодо:

порядку (процедур, умов) утримання, обліку та адміністрування захоплених осіб,
їх особистих речей;
тактичного опитування та поводження із захопленими особами (відповідно до вимог Женевських Конвенцій);
процедур звітності та поводження із захопленими матеріальними засобами і документами.

Доктрина є основою для розроблення нормативно-правових актів щодо впорядкування питань поводження із захопленими особами. Правовою основою Доктрини є Конституція України, закони України, акти Президента України та акти Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, Кабінету Міністрів України, нормативні документи Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України з питань національної безпеки і оборони України, а також міжнародні договори, згода на обов’язковість виконання яких надана Верховною Радою України. Доктрина ґрунтується на досвіді застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів України та інших складових сил оборони, набутому під час проведення операції в Іраку, проведення антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил на сході України.