П’єса «Доки сонце вийде, роса очі виїсть», як і інші п’єси Кропивницького, є драматичним осмисленням «гарячих» актуальних проблем того часу. Зокрема ідеться про питання внутрішньої та зовнішньої свободи. Фінал п’єси традиційно має дещо повчальний смисл.