Вперше з творчістю Гарлана Кобена я познайомився, коли мені до рук потрапив роман «Твоя перша остання брехня». Відтоді він став одним з найулюбленіших моїх письменників, що творять у царині детективу і трилера. Особливе захоплення викликають романи із серії про Майрона Болітара – у минулому спортсмена, який через травму залишив спорт (мрію свого життя), а нині детектива, борця за справедливість, шукача пригод і просто доброї людини. Саме Майрон Болітар є головним героєм твору «Додому». Події у ньому розгортаються довкола одного з підлітків, який загадково зник у шестирічному віці, а через десять років раптово з’явився. Головне завдання, що постало перед Майроном, – з’ясувати причини і обставини зникнення Патріка Мура і Ріса Болдвіна, до того ж останній є племінником вірного друга Уїна. Чи повернеться додому другий хлопець? Чи вдасться його знайти? Дуже заплутаний клубок давніх таємниць постає перед детективом… У романі є все, що повністю захопить навіть найвибагливішого читача, – наявність справжньої таємниці до останніх рядків твору, психічна напруга, жахливий батьківський біль і тягар втрати, криза підліткового віку, дитяче насильство і експлуатація, справжня чоловіча дружба і моменти романтичного кохання. Що ще робить книгу Г. Кобена цікавою? Насамперед, непередбачувані віражі сюжету, хибні логічні висновки і пастки, куди потрапляє головний герой, а разом з тим і читач, опис жорстокої буденності життя, несподівана розв’язка і закінчення оповіді. Фінал роману трагічний. Виявилося, що розшукуваний хлопець загинув відразу, зникнення Патріка Мура було лише імітацією, а злочинці весь час були поряд… Дуже жаль батьків. Кожен герой роману – це непересічна особистість. Звичайно, найбільше мені імпонує образ детектива Майрона Болітара, його відданість розпочатій справі, наполегливість, безстрашність («Живемо на лезі ножа, старий друже. Саме там мешкають усі позитивні герої.»), людяність («Він полюбляв розглядати людей. … кожна людина – це окремий усесвіт: життя, мрія, надія, горе, радість, несподіванка, одкровення, історія з початком, серединою та кінцем – навіть якщо вони просто йдуть повз вас на вулиці.»), а, головне, – критично-іронічне ставлення до себе. Чого лише вартий такий вислів: «… блукання наосліп було переважно частиною його так званих розслідувань. Ви не шукаєте ретельно голку в копиці сіна, а радше навмання стрибаєте в різні копиці, голі й босі, а тоді скажено крутитеся в надії, що … тут голка.»?.. Книгу "Додому" варто прочитати всім любителям гостросюжетного жанру. Твір поглинає у вир подій з першої сторінки. Слід відмітити й оригінальне оформлення обкладинки цього видання.