Ця історія починається з того моменту, як князь Володимир Великий охрестив Русь, і плавно переходить до часів князювання Ярослава Мудрого. В книжці є три сюжетні лінії, які зрештою перетинаються, хоч навіть і в часовому просторі. В першій розповідається про Сивоока. Він одразу ж не злюбив нової релігії – християнства, адже, саме під знаменом хреста він втрачав найближчих йому людей. Та попри це він був в захваті від нових храмів і за іронією долі йому все ж довелося прийняти хрещення. Друга сюжетна лінія охоплює період панування Ярослава Мудрого і розповідає історію самого князя. Про боротьбу за київський престол, змови і зради, про внутрішню і зовнішню політику. Третя ж лінія розповідає про професора Отаву, який живе в 60-х роках ХХ століття і має продовжити справу свого батька, який загинув у часи Другої Світової війни. Ну і нарешті саме Диво. І, ні, тут дивом є зовсім не правління Ярослава і не розквіт Київської Русі під його керівництвом. А собор Софія Київська, який містить багато таємниць. Багато загадок, пов’язаних з ним, нерозкриті і досі. На жаль, періодичні війни і окупація, викрали у нас багато цінностей, культурних пам’яток та історичних документів. Зараз Київ велике індустріальне місто, вулицями якого, кожного дня проходять тисячі киян та гостей міста, заклопотаних своїми справами. Але після прочитання таких книжок хочеться поглянути на нього по-іншому. Пройтись по Андріївському узвозі, вдихаючи його історію, прямувати шляхами тих, хто тисячу років тому творив нашу державу і історію.