Взагалі перечитав за два дні. Дуже легко іде. Але, здавалося, попри дуже таку фривольну тему, достатньо реалістичні якісь такі описи тих речей, про які в галицькому товаристві не прийнято говорити, - книжка дійсно розгортає широку таку картину побуту і звичаїв як дна, так і навпаки – компартійної верхівки. З ретроспективного погляду це дуже цікаво. Тут навіть не дно і верхи – а їхнє взаємопроникнення, ті суспільні звичаї і відносини, які дуже буйно квітли – та не так давно – в якихось восьмидесятих і багато хто їх ще добре пам’ятає. Ну і так вся ця корумпованість, в такому вигляді як ми її зараз знаємо, багато в чому родом саме звідти. Мабуть, авторові під час написання (а це, так би мовити, відноситься до раннього періоду творчості шанованого п. Юрія) швидше ішлося про гостросюжетне, скандальне читво, з детективним сюжетом. Наразі, абсолютно відповідально можна казати про розгорнуту картину епохи на прикладі її невидимого, але дуже впливового боку – боку скритого від обивательського ока.

Мені переважно подобається все, що пише Юрій Винничук. Чи то літературна вигадка, чи автобіографічні нариси, чи відверта публіцистика. У нього добре впізнаваний стиль, який, проте, не набридає. Я знаю, про що кажу, бо читаю вже четверту книгу під ряд. Роман "Діви ночі" вважається однією з вершин його творчості (хоча цей пік ранній, адже перша частина твору написана у 1978 році). Це - роман-авантюра, роман-еротика і роман-переживання. Я не в захваті від фіналу, але мені дуже подобається, як пан Юрко йде до такого логічного, хоч і трагічного завершення. Хоча варто би було і третю частину створити. "Діви ночі" про те, як знайомство з повіями може зробити юнака сутенером, а "колєгування" з міліцією приносить купу проблем і побоїв. А ще показує картину епохи - гріхи партійної верхівки союзу, у якому не було сексу. Місцями занадто відверто, місця занадто мерзотно, але "Діви ночі" вас просто так не відпустять і залишать по собі після смак, як після бучного бенкету. Потім трохи болітиме голова. З корисного: можна вивчити ранги проституток, але не уявляю, як (і чому) така інформація може згодитись.