Книга "Дивак. Вибрані твори" Григора Тютюнника включає в себе три твори: 1. Дивак 2. На згарищі 3. Облога (повість) Я натрапила на неї саме блукаючи сайтом Якабу і вибрала її прочитавши уривок, а з уривку зовсім не зрозуміло, що саме буде в книжці. Бо назва Дивак і уривок саме з цього твору - це лише якихось 15 сторінок, а далі... Загалом я купувала книгу заради Дивака (думала, що цей твір трошки більший за розміром). Дивак мене зацікавив ім'ям головного героя - Олесь - так звуть мого сина. І я теж бачу в ньому відмінності від інших дітей - в чому бачу тільки плюси. Думаю саме такі люди можуть залишити слід в історії, створити, щось нове, вони бачать світ з іншої призми. Але й інші твори торкнулися струн моєї душі. Вони історичного характеру про війну та післявоєнний період. У творі "На згарищі" колишній воїн, що втратив ногу змушений квартирувати у чужому домі, коли свій стоїть спопелений війною. Нікого не залишилося, навіть у сусіда, що мав дев'ять душ в сім'ї((( А в повісті "Облога" хлопчина-сирота скитається по країні, просячи їсти й прихисток то там - то там. Це трошки схоже на біографічний екскурс автора - він в 11 років йшов пішки до матері. Сумно, страшно. Але це наша історія - від неї не втечеш. Я рекомендую книгу тим - кому цікаво зазирнути в наше минуле.

Дивак - хіба не так називають тих, хто відрізняється від інших? Хіба не так кличуть тих, хто по-іншому говорить, не так вдягається, не так пише, не так їсть, не так думає (і все тому подібне) Той хто робить все не так, як більшість - одразу дивак. А може диваки ті, хто повторюють один за одним? Проте у суспільстві прийнято називати диваком того, хто відрізняється і ця книга якраз про це. На мою думку, задача цієї книги була донести дітям та й дорослим, що дитина котра відрізняється від інших не дивна, а особлива. Адже все те, що ти робиш не так як хтось робить тебе унікальною особистістю, особливою людиною, а якщо ти повторюєш за кимось то ти лише копія. Важлива думка цієї історії в тому, що діти мають не цуратися себе, своїх талантів, своєї унікальної зовнішності чи фізичної вади, а вважати її за особливість і пишатися цим. Проте й багато чого залежить від дорослих. Так, наприклад, ми бачимо, що вчителька та рідний дід не сприймають хлопчика, а тому ця книга згодиться й дорослим аби зрозуміти наскільки важливо особливій дитині дати підтримку, щоб вона знала, що унікальна, а не дивна!