«…Цифрова “книжка-картинка”, яку свого часу вважали загрозою для паперового попередника, майже зійшла зі сцени, виконавши важливу місію — вдихнути нове життя в традиційну книжку. Щоб конкурувати з екранами, які набули такого поширення в нашому житті, друковані книжки мусили стати більш привабливими фізично. Якість виготовлення книжок-картинок стрімко зросла. Багато з них тепер можуть похвалитися рельєфним друком, тисненням і вибірковим ламінуванням, їх друкують на якісному папері з яскравими додатковими «плашковими» кольорами, і це все в поєднанні задовольняє нашу потребу у всебічному тактильному та естетичному сприйнятті книжки. […]

Традиційна роль ілюстрації як підпорядкованої писемному слову — та, що її Вікіпедія окреслює як “зображення, що супроводжує текст літературного твору, газетної статті тощо з метою полегшення для читача візуалізації змісту” — стає абсолютно неадекватною, коли йдеться про роль візуального у створенні книжок-картинок. Тут слова й картинки поєднуються в різних співвідношеннях, щоб передати загальне значення, доповнюючи та під’юджуючи одне одного, а часто й суперечачи одне одному. Якщо в ілюстрованій книжці зображення посилюють і доповнюють текст, але не є суттєвими для його розуміння, у книжці-картинці ні слова, ні зображення самі по собі не матимуть сенсу, якщо сприймати їх окремо. […]

У 2013 році “Дитячі книжки-картинки” отримали премію в номінації академічної книжки від Асоціації грамотності Сполученого Королівства (UK Literacy Association Academic Book Award), що є свідченням дедалі ширшого визнання ролі візуального змісту книжок-картинок із боку освітньої, літературної та академічної спільнот. У цьому новому виданні розглянуто й пошановано форму мистецтва, яка набуває дедалі ширшого міжнародного визнання та швидко стає однією з найбільш захопливих та інноваційних царин у графічному мистецтві…»