Тема підліткової вагітності сьогодні часто порушується у фільмах, книгах, серіалах. Нерідко говорять про те, що з дітьми треба розмовляти про це у школах. Але, на мою думку, почати слід із того, щоб не випускати кіно і літературу, які пропагують розпусту. У книзі німецької письменниці "Синє озеро сьогодні зелене" йдеться про дівчину Ґізель, яка завагітніла у сімнадцять. Попри дражливу тему, книга написана дуже слабко: головна героїня зовсім не переконлива, її емоції описані досить шаблонно. Метафора з озером виглядає висмоктаною із пальця. Багато речей читачеві доводиться додумувати самостійно, бо інформації про героїв надто мало, щоб почати їх розуміти і співчувати. Але найбільше мене дивує, що повість не тільки не несе у собі ніякої моралі, але й відкрито пропагує нерозбірливі статеві стосунки серед підлітків. Головна героїня не закохана у свого першого хлопця і взагалі не зрозуміло, навіщо вона з ним зустрічається. Дізнавшись про вагітність, вона розриває стосунки і не видно, щоб Ґізель хоч якось переживала з цього приводу. Але вона так нічому й не вчиться і щойно вирвавшись на курорт після народження дитини, займається коханням з хлопцем, якого майже не знає. Єдина мораль, яку вона засвоїла - це те, що треба запобігатися. І в книзі немає ні слова про те, що запобігання не захищає на сто відсотків від вагітності та венеричних захворювань. Не згадується і тут про кохання, тому складається враження, що для автора секс не має нічого спільного з почуттями. Тож, хоч книга і читається доволі легко, тема не розкрита і переживання героїв ніяк не чіпляють.