"Депеш Мод",як зазначає сам Жадан,і я з тим цілком і повністю погоджуюся, роман про підлітків і для підлітків. Головні герої мають по 19 років, тому повні роздумів про життя, майбутнє. Вони не люблять місце де живуть, намагаються втекти від реальності за допомогою легких наркотиків та алкоголю. Ненавидять владу,як таку, як систему. Справжні панки! Сюжет дуже простий:друг пропав, в нього помер вітчим, треба їхати на похорони, головні герої мусять знайти друга. Нас очікують описи Харкова 90-х, якісь дивні вставки з інструкціями, як зробити бомбу, проповідь від американського священника і,звісно, прослуховування ансамбля "Depeche mode" (один із улюблених моментів) разом із Степаном Галябардою. Книга сподобається не всім,особливо тим,хто вважає,що книги повинні бути тільки про вічне і натхненне,вона мені теж з першого разу не зайшла. Відкриваючи "Депеш Мод" бачиш купу матюків, трешу, алкоголю. Але така маленька порада:треба абстрагуватись і помітити думки героя. Бо,по-чесному,ми всі випиваємо,у всіх нас трапляються важкі моменти і всі ми лаємося час від часу. Це не пропаганда якихось поглядів,тільки розповідь про реальне життя.