Я не дуже люблю читати книги написані у жанрі "Фантастика". Але цей твір мені дуже сподобався і я його неодноразово перечитувала. Отже,одного ранку біолог, Білл Мейсон прокидається у лікарні і розуміє, що сталось щось надзвичайне і нехороше. Чому ж він так вирішив ? Його налякала мертва тиша у той час коли медперсоналу належало проводити усі ранішні процедури, які проводять у лікарні. Натомість до його вух не долинало жодного звуку крім бою годинника, який вже пробив восьму годину. Біллу зробили операцію для відновлення зору і тепер його очі надійно були приховані під пов'язками. А тому негайно схопитись та побігти у пошуках будь- кого він не міг. Вдосталь нагукавшись він наважується помалу встати з ліжка та помаленько підійти до дверей. Там ще раз кричить щоб хтось прийшов. І тут він чує одночасно сотні голосів, які долинають до нього звідусіль. Що ж таке відбувається? Він починає прокручувати у пам'яті вчорашній день і пригадує, що вчора відбувалась надзвичайна подія. Як повідомляли у новинах, "через земні орбіту проходила хмара уламків від комети". Усі, хто міг виходили надвір, хто не міг, визирали з вікон, щоб поспостерігати за цим явищем. "З усього Тихоокеанського узбережжя надходили свідчення про ці зелені метеори". Білл же не міг приєднатися до загального захоплення цією красою, про яку йому оповідали інші та був дуже розчарований, що позбавлений такої можливості. То що ж могло статись після того як він пішов вчора спати? Повернувшись в палату Мейсон сам знімає пов'язку. Зайшовши у першу ж палату він бачить, що усі люди у ній сліпі. Вийшовши на вулицю і там він зустрічає повсюди сліпих людей, охоплених розпачем. Та що ж це таке, врешті-решт, кінець світу ?..........