"Я в цій осінній імлі вибрала вірші, як долю", - пише Світлана Короненко, означуючи тим роль поезії в своєму житті. У її найновішій книжці присутні свіжа інтонація небанальної думки, точність метафори, струнка пружність форми, невимушена музичність, які поєднуються зі справді осінніми нотатками зажури, одначе сум цей світлий, хоч, ніде правди діти, часом він і - проникливий аж пронизливий.