Доволі таки відома широкому загалу книга Александра Дюма-сина «Дама з камеліями» довгий час чекала на моє прочитання. Сюжетна лінія книги переплітає життя невеликої кількості діючих осіб. Події відбуваються протягом невеликого часового відрізку, а перед основними подіями описаними в книзі, передує зустріч головних героїв, яка відбулася кількома роками раніше. Тема піднята в цій книзі, відлунює змальовуванням історії самого письменника, який довгий час був «безбатченком» де-юре. Автору цієї книжки відомі всі проблеми людини, яка не має ні батька, ні прав, а натомість отримує осудливу фарисейську ганьбу людей, які маючи в собі купу своїх гріхів, не хочуть їх помічати, бачачи тільки гріховність сусіда. Головна героїня молода Марґарита, яка є утриманкою (грубо кажучи елітною повією), зустрічає молодого чоловіка Армана. Підсумком цієї зустрічі стає спалах любові їх між собою. Любові, яка не шукає задоволення для себе, а повністю віддає себе коханому (коханій). Багато чого відбувається між закоханими за невеликий проміжок часу. Деякі вчинки героїв просто важко читати. Талант Александра Дюма сина виявляє себе в тому, що під час прочитання, ти відволікаєшся від поганих сторін героїв, та починаєш бачити їх як звичайних людей, які мають свої гарні та погані сторони, переживаючи події з їх життя радіючи та сумуючи разом з ними.