Комп’ютерні технології, перебираючи на себе функції адвокатури та нотаріату, пропонуючи вирішення конфліктів онлайн, запроваджуючи передбачуване правосуддя та інше, формують сьогодні нове цифрове право, стверджуючи, що безсторонність правосуддя краще забезпечується алгоритмами, аніж людьми. Для уникнення однобокої оцінки цифрового правосуддя автори звертаються до його комплексного аналізу не тільки як явища юридичної практики, але також як інформаційної технології та нового етапу історії розвитку права в осерді культури з огляду на антропологічну функцію права як гаранта людяності людини.

Для дослідників, студентів та широкого загалу читачів, що цікавляться філософією права.