яскраве та динамічне фентезі, у якому пригоди поєднуються з гострим гумором і незвичайними персонажами. Кристофер Бьюлман створює похмурий, але дуже живий світ, сповнений магії, небезпек і несподіваних поворотів. Головний герой — хитрий злодій із гострим язиком — постійно потрапляє в складні ситуації, з яких змушений вибиратися завдяки кмітливості та іронії. Книга читається легко й захоплює атмосферою темного фентезі та дотепним стилем автора.

Дуже цікаві персонажі, історія та світ, але все псує переклад. По-перше, цензура матюків. Ну не треба вигадувати дурню, аби тільки читач не запідозрив, що автор лається. Порівняйте оригінальне "Fuck fuck fuck with the hugest cock of elephants all Cadoth" та переклад "Хай увесь цей Кедот буде задовбаний нахрін в усі дірки найофігеннішим, бляха, слонячим хером". Або коли перекладач вирішує втричі розтягувати жарти, щоб тупий читач НУ ТОЧНО ЗРОЗУМІВ жарт, додаючи якісь дурниці типу "Жопляндії", так. Практично всі жарти зіпсовано. По-друге, перекладач, видно, вважає читачів дегенератами та в численних примітках пояснює такі речі, як "болт - снаряд для арбалета", "таріль - велика тарілка", "пососатись - поцілуватись", я не жартую. І це навіть не найтупіші примітки. Я б хотів прочитати продовження, але дуже сподіваюсь, що не буде цього нарцисичного перекладача-пуританця.

Книга сподобалась, цікава ідея війни між расами, протистояння не тривіальне. Війна жінок, яка сталась через те, що більшість чоловіків та хлопців загинули, змушуючи побачити сумну паралель із сьогоденням і можливо майбутнім.