Книга Р.Киплинга "Почему у носорога такая шкура" достаточно интересная, своеобразная и занятная. Оформление простое, 16 страничек тонкой мелованной бумаги, формат А4. Рисунки на всех разворотах, неброские, в пастельных тонах, смотреть приятно, текст средний, хорошо читаемый, есть примечания в той же манере написания, только меньшим шрифтом и пара рисунков в другой манере исполнения. За такие деньги по-моему хорошее качество. Касательно самой истории, она незатейливая и в то же время незабываемая, изложение в интересной манере, кажется простенькое и почти детское. Читается без усилий. За то, что носорог Рокх съел без спроса у парнишки Парса приготовленный им пирожище, да ещё и не поблагодарил, паренёк решил носорога поучить. Как оказывается, ранее носороги снимали свою без складочек шкуру, которая застегивалась на три пуговицы на брюхе, во время купания. Пока Рокх купался, Парс насыпал ему в шкуру крошек, чтобы научить хорошим манерам. Носорог шкуру одел и начал бешено чесаться и тереться ею, чтоб унять зуд от засохших крошек, пока не оторвал пуговицы и не растянул ее так, что образовалась масса складок. Вот теперь шкура со складками и не снимается у носорогов... У нас несколько книг Киплинга, я помню многие из них из своего детства, думаю, эти книги должны быть в каждой детской.

Інколи діти задають такі питання, на які дорослим важко знайти відповідь. От, наприклад, що сказати дитині, яка питає, чому шкіра в носорога вся у складках? Звісно, що відповідь очевидна, адже дорослим зрозуміло, що носоріг таким народився, однак малюку буде зовсім нецікаво почути таку відповідь, бо дитиною набагато краще сприймається майстерно розказана вигадка, аніж сухе викладання фактів. На щастя казки Редьярда Кіплінга містять кумедні відповіді на багато складних дитячих питань. Отож, книжки цього автора стануть не лише подарунком для дитини, а й справжнім спасінням для дорослих, яким бракує оригінального мислення та фантазії. За версією Кіплінга носоріг був дуже невихованою твариною і одного разу з'їв пиріг чоловіка на ім'я Парс. Людина вирішила помститися, і коли через декілька днів носоріг пішов купатися і зняв свою шкіру, (а носороги раніше могли знімати свою шкіру, а потім знову вдягати її, застібуючи на три ґудзики) Парс тихенько підібрався до тієї шкіри і напхав у неї багато крихт від пирігів. Носоріг, знову вдягнувши свою шкіру, відчув таку шалену незручність, таке несамовите лоскотання, що почав кататися на спині так, що ґудзики зі шкіри відвалилися, а сама шкіра вкрилася зморшками. Крихти так і не вдалося витягти, а от зморшки залишилися назавжди, і відтепер усі носороги народжуються зі зморшками. Мабуть, це їм така кара дісталася за невихованість.