У книзі «Червоний імперіалізм. Друга світова війна і громадська думка в Україні, 1939–1941», Владислав Гриневич розповідає про змову Сталіна і Гітлера, що призвела до великої війни в Європі, та про те, який вплив це справило на українське суспільство.

На основі раніше утаємничених документів компартії, радянських спецслужб, щоденників, мемуарів і наукових досліджень автор доводить, що в реакціях вагомої частини населення воєнні кампанії РСЧА в Західній Україні, Західній Білорусії, країнах Балтії, Фінляндії, Бессарабії та Північній Буковині сприймалися як «червоний імперіалізм», загарбницькі і несправедливі. Масковане гаслом «звільнення єдинокровних братів» приєднання західноукраїнських територій та їх радянізація стали продовженням розпочатої 1920 року інкорпорації України до складу СРСР. Цей процес супроводжувався терором та ідеологічною індоктринацією.

Однак сформувати гомогенне суспільство з єдиною радянською ідентичністю комуністичній владі не вдалося. Переживши Голодомор і репресії, Україна залишилася слабкою ланкою в Червоній імперії. Як зазначає Гриневич, осмислення доби сталінських анексій у Східній Європі може допомогти краще зрозуміти природу нинішньої російсько-української війни та різних моделей пам’ятання минулого.