"Червоний Дракон" - це перша книга з трилогії про Ганнібала Лектера, але її я чомусь почала читати останньою, що, можливо, і вплинуло на враження. Головним героєм є Вілл Ґрем, який і спіймав доктора Лектера. Вілл потерпає від головного болю та нав' язливих думок, які поступово отруюють його розум. Він намагається покінчити з розслідуваннями та викинути з голови того, кому майже вдалося зруйнувати його особистість. Але одному з найкращих агентів ФБР не дають спокою, адже він має неперевершену здібність: реконструювати минуле та ставати німим споглядачем картини злочину. Цю частину образу Вілла Томас Гарріс описав майстерно та яскраво, але, автор все ж оминув подробиці справи доктора Лектера. І знову спеціальний агент Кроуфорд намагається звернутися до Ганнібала та вичленувати з його психоаналізу щось корисне, що зможе пролити світло на постать Червоного Дракона. Цікаво споглядати за тим, як поступово Вілл підкрадається до розв'язку цієї справи, як він вибудовує та з'єднує всі лінії воєдино. Фінал, як завжди, здивував, але для мене ця частина залишається на третьому місці трилогії.