Веллс — дивовижний письменник. Багато років я була впевнена, що це тільки сувора фантастика і нічого більше. А що фантастику донедавна я не дуже любила, то й обходила. Потім якось мені підсунули "Колеса фортуни" — хоч вони і були у нас вдома, скільки себе пам'ятаю, я все остерігалася, що то якісь механізми й подорожі в часі) Однак... Такої світлої, доброї, милої і приємної книги, без жодного натяку на фантастику, я, певно, не читала й досі. Може, зірки так склалися, але все одно рекомендую! Тепер ось "Чарівна крамниця". Невелике оповідання, яке варто було прочитати ще в школі, хоча не факт, що тоді усі сенси розкрилися б) Маленький Джіпп разом з татом заходить до крамниці нібито іграшок, а там — чудеса й дивовижі! Солдатики марширують, кульки виникають з повітря, мечі ніколи не ламаються й роблять свого господаря невразливим. А батько, натомість, помічає, що в крамниці ще відбувається щось дуже дивне, незрозуміле й навіть моторошне... Історія про чари в повсякденні, про віру в неможливе і про те, як маленькі діти бачать дивовижне в найзвичайнісінькому. Веллс прекрасний, я так і до "Машини часу" дійду.