Дія кіберпанківського, «мозаїчного» (за авторським визначенням) роману Леві Тідгара «Центральна станція» відбувається у далекому майбутньому біля гігантського космодрому, що знаходиться між ізраїльським Тель-Авівом та арабською Яффою. Тут різні культури стикаються у реальному житті та віртуальній реальності. Тут життя дешеве, а інфа ще дешевша. Тут колишні солдати-кіборги давно забутих воєн доставляють нелегальні наркотики для вампірів-екстрасенсів, а роботи-священники читають проповіді та проводять обрізання. І тут усе пов’язано з Інакшими, могутніми чужопланетними сутностями, які через Бесіду — глобальну інфомережу — спричиняють безповоротні зміни у житті людства. І попри все, на Центральному вокзалі люди та машини продовжують адаптуватися, процвітати... і навіть еволюціонувати.