Чудова книга і дійсно Художні ілюстрації . Діти швидко починають допомагати читати її ))))

Мабуть, усі батьки стикаються із проблемою безладу в дитячій кімнаті. Як у жарті: у квартирі, де живе дитина, прибрано і чисто може бути тільки у вазочці із цукерками. Ця книжка може стати у нагоді батькам, які прагнуть привчити дитину прибирати речі у своїй кімнаті. Пола – дуже норовлива дівчинка. Одного дня вона вирішує на всі прохання відповідати «Ні». Коли її мама просить доню прибрати розкидані речі, вона відповідає: «Ні». Коли Полу просять розчесати волосся, вона відповідає: «Ні». На всі прохання і пропозиції Пола відповідає рішучою відмовою. Мама Поли зауважує, що через повний розгардіяш кімната Поли може перетворитися на джунглі. І от одного ранку Пола прокидається і бачить справжні джунглі і диких тварин навколо (і не лише у себе вдома, але й на вулиці також). Класна, весела історія із чудовими ілюстраціями, що кумедно зображують диких тварин і дуже емоційну Полу. Книжка величенька, квадратна. Тексту мало, а ілюстрації дуже комічні й яскраві, детально промальовані всі дрібнички історії.

Книга Сусанни Ірсен 'Це ж не джунглі' з'явилися в нашій дитячій бібліотеці однією з перших книг (якщо не рахувати картонок). Випадково натрапивши на рекламу в інтернеті, вирішили замовити для донечки (тоді десь 1.9 -1.10), яка на той час активно освоювала слово 'ні'. В анотації обіцялося в легкій жартівливій формі пояснити малюкам чому не чемно без кінця повторювати 'не буду'/'не хочу'. І ми не програли... Сюжет побудований навколо дівчинки Поли, яка ігнорує правила і на всі прохання батьків відповідає 'ні'. Мамине порівняння кімнати донечки з джунглями виявилося пророчим: одного ранку їхню квартиру заселили нечемні гості з Африки... І лише коли сама почала перетворюватися на дику тваринку (з'явився хвіст), тоді дівчинка почала розуміти для чого потрібні правила і режим... Книга приваблює чудовими малюнками, на яких вдало зображені 'класичні' сцени: не хочу купатися, не буду перевдягатися тощо. Дитина впізнає себе і свій досвід з словом 'ні'. Тексту не багато, тому навіть найменші читачі (чи радше слухачі) не стомляться і можуть сконцентровано дослухати книжку. Зазначу, що навіть після 100500 прочитань, книга досі виглядає пристойно: нічого не порвалося і не розсипалося! Книга однозначно сподобалася всім членам сімейства: від задумки і до оформлення. Хоч кількість дитячих книг суттєво збільшилася, до книги 'Це ж не джунглі' повертаємося час від часу, але вже скоріше як до казки. Для повчальних цілей зараз вистачає питання 'Чекай, а в тебе хвостик ще не виріс? Як у Поли..'