Цікава, легка історія про пошук себе і свого місця в житті. Пайпер - жінка, яка ніколи не знала слова "ні" та все життя боролося за визнання і любов... І одного дня догралася... Її відправляють у місце, де гламуром ніколи не пахло, а люди навіть "не знають що таке інстаграм"... Саме ці люди і покажуть Пайпер, що насправді важливо в житті і саме в цьому містечку вона знайде те, що не могла знайти у великому і багатому Лос-Анджелесі

Сформувати враження від книги мені якось складно було, бо наче і сподобалось, а наче й нічого такого і особливо історія не вразила. ⠀ Це перша книгу циклу «Сестри Беллінгер». Друга — «На гачку». У кожній з них ідеться про одну з сестер. І в цій — про Пайпер. Вона — інфлюенсерка, яка звикла бути в центрі уваги, світська левиця, яка думає про фото в інстагармі й обожнюю створювати та відвідувати вечірки. Після однієї з таких— дівчину арештовують. Як покарання, вітчим відправляє Пайпер у маленьке містечко Ветспорт, де вона із сестрою має доглядати за пабом. ⠀ У Ветспорті Пайпер знаходить не тільки втрачене коріння, але й дещо більше — сімʼю, нових друзів, а ще знайомиться з гарячим капітаном корабля Бренданом. І це те, за що можна й полюбити це місце, але чи досить вагома ця причина? ⠀ Тропи книги: ▪️маленьке містечко; ▪️вона — сонечко, він — буркотун; ▪️втрата привілеїв і багатств; ▪️пошук себе. ⠀ На мою думку, в книзі трохи є сексуалізації та обʼєктивізації. І це стало тим, що відштовхувало і заважало насолоджуватися історією в повній мірі. А ще я очікувала, що тут буде класна атмосфера містечка на березі океану, але якось її не відчула. Проте чудово зображено саме маленьке містечко, де всі все знають одне про одного. Також часом не дуже вірилось в цю історію, здавалось, що в реальності реакція Пайпер, її дії та вибори були б іншими. Не вистачило розкриття деяких сюжетних моментів, а інколи логіки, коли все можна було вирішити через телефонний дзвінок, наприклад. ⠀ Тут є кілька сцен 18+, які в принципі непогано написані. Було в книзі й багато романтичних моментів між Бренданом і Пайпер, які хотілось читати із усмішкою. Особливо запамʼятались такі порівняння, як «моя станція підзарядки» і «твій дім зі мною». Ну справді ж мило