«Бунар» — книжка, в якій поєднуються лейтмотиви вкорінення і дороги, війни й любові. Тексти, написані впродовж чотирьох воєнних українських років, шукають слів для оновлених взаємин людини та її питомої території, для досвіду, який змінює і не проминає, врешті-решт — просто для розгублення. Ця книжка — старий колодязь, у який заглядаєш і бачиш на поверхні води відображення тих, хто дивився в нього сто років тому. Оскільки ж людські досвіди зазвичай повторюються циклічно, зазирнути в такий колодязь особливо важливо — хоч і трохи лячно.