Теду уже за тридцять, але життя якось не склалося. Не зважаючи на вищу освіту, він працює на стадіоні продавцем арахісу, а ще їздить на роздовбаній машині, яку навіть не замикає, живе в захламленій квартирі, а у вільний час пише романи, які все розпочинає, але ніяк не може закінчити жодного, бо просто-напросто бракує ідей. Єдина дівчина, в яку Тед колись був закоханий, давно вийшла заміж та народила дітей, тому і з особистим життям в чоловіка якось не все гаразд. Але повільний і стабільний плин життя Теда уривається з одним нічним телефонним дзвінком з клініки. Виявляється, його батько Марті уже кілька років бореться з раком легенів. Жити залишилось кілька місяців. І тут Тед усвідомлює, що це єдиний і останній шанс порозумітися з батьком, знайти спільну мову і нарешті пробачити один одного. Дещо мене напружували відсилання автора на бейсбол (він постійно присутній в книзі). Це і відомі американські бейсболісти, і команди, і різні терміни та бейсбольні таблиці. Але якщо на них не дуже звертати увагу і не намагатися розібратися в правилах бейсболу, то книга читається легко. Змушує сміятися, а потім плакати, а потім знову сміятися. Якщо інші твори автора у тому ж дусі, то я хочу ще.

Письменницький талант Девіда Духовни для мене не викликає сумнівів. Починаючи від Holy Cow і закінчуючи Miss Subways, його твори особливим чином приваблюють та захоплює вміння автора володіти словом. Після публікації Bucky F*cking Dent мовою оригіналу, мене цікавило, як би цей твір виглядав у перекладі, адже багаточисельні відсилання до теми бейсболу для неамерианського читача можуть значно погіршити розуміння твору. В цьому виданні дійсно є дуже і дуже багато посилань. Кожний культурний та спортивний термін пояснений дуже докладно. Для декого це може бути мінусом - тоді можна рекомендувати звернутися до оригінального твору. Для мене сам факт видання одного з моїх улюбленців саме українською мовою, незалежно від кількості посилань, це дуже важливо. Не можу не відмітити також факт коректного перекладу (або НЕ перекладу) та збереження оригінальної назви. В російському виданні це зруйнувало враження від книги. Щодо самої історії, для мене, це напівавтобіографічний твір, беручи який до рук я кожного разу чую саме голос автора.