То славетна родина: старшого брата Степана Тимошенка звуть батьком американської прикладної механіки, середульший Сергій - міністр УНР, знаковий архітектор, посол і сенатор польського сейму, молодший Володипир - член уряду Рузвельта. А ще Сергіїв син Олександр був головним архітектором Вашингтонського метро та зводив хмарочоси в Нью-Йорку...　

Шкода, звісно, що так випало мало їм свій край розбудовувати, більше різні далекі краї. Та склалося вже, як склалося, кожен з них свою борозну прокладав, хай навіть і не на своєму полі. Але ж воно, нивка до нивки, в висліді дасть поле загальнолюдське, вічне й невимірне: колись таки поцінують вклад нашого люду у поступ цивілізації світової. Істотно тепер, аби ці імена не розвіялися суходолами європейськими та заокеанськими обширами, не привласнювалися нетрудними...