Підкоривши собі країну Булгарію на ріці Волзі, київський полководець Святослав тимчасово зупинився у стольному місті Булгарі, де зміцнює свою владу. Ілля й інші богатирі, швидко загоївши бойові рани, все-таки почуваються як на голках. Їхній головний ворог, могутній жрець Тугарин, утік кудись на північ. Святослав дозволив богатирям рушити його слідом, щоби покінчити з ним раз і назавжди.

Дружина знаходить лиходія в диких околицях, заселених племенем черемисів, але погоня триває. Супротивник прямує на північ, на землю таємничих чудинів. Легенда розповідає, що десь у тамтешніх лісах заховано ворота до загробного світу, до залізного мосту й острова Буяна, що його стережуть чаклунські чари.

Саме там підступний чарівник прагне оволодіти силами, що зроблять його напівбогом. Ось тільки острів стереже зловісна цариця, яку тубільці лякливим шепотом називають Бабою Ягою — «матір’ю зміїв». Ілля та його друзі знову змушені боротися з драконячими чарами і з темрявою, що знайшла серед них для себе зрадливе серце.