Національно-визвольна війна українського народу проти польського панування під керівництвом Богдана Хмельницького у середині сімнадцятого століття розпочалася дуже вдало для повстанського війська. Козацько-селянська армія під керівництвом Богдана Хмельницького не знала поразок, а до цих подій непереможна славетна польська армія зазнавала нищівних поразок. Здавалося, що переможну ходу українського війська ніщо не зупинить, тому втрата стратегічної ініціативи в битві під Берестечком мало одне з вирішальних значень в подальший боротьбі. Отже дослідження цієї битви залишається актуальним і в наш час. Цікава історична праця присвячена цим подіями розкриває особливості підготовки як українського так і польського війська до битви. Автор книги з'ясовує хто ж на справді залишив поле бою за собою. Адже фактично битва не виявила переможця. Звичайно козакам не вдалося як раніше розгромити поляків. Але і поляки, користуючись тим, що після того, як татари полонили Богдана Хмельницького, українське військо залишилось без центрального керівництва не змогли його остаточно знищити. Таким чином обидві ворогуючі сторони залишилися після битви на своїх позиціях. Однак все ж таки, навіть не зважаючи на майбутній реванш українського війська в битві під Батогом українське військо вже не володіло беззаперечною стратегічною ініціативою.

Дана книга відомого археолога козацької доби Ігоря Свєшнікова була вперше видана ще в далекому 1992 році і носить на собі значний відбиток особливостей підходів до історичних подій української радянської науки. Свєшніков фактично провів левову частку археологічних розкопок на місці битви між козацько-татарським військом та армією Речі Посполитої в 1651 році, що була однією із найважливіших в історії повстання Хмельницького і фактично найбільшою, щодо кількості задіяних у ній військ. Також автор зробив основні відкриття, що дозволили уточнити різні подробиці подій. Книга побудована по принципу, що в першому розділі автор проводить огляд наявних письмових історичних джерел. В другому - висвітлює конкретні факти перебігу подій. У третьому - розповідає про проведені археологічні експедиції, а у четвертому (найбільшому) описує конкретні матеріальні знахідки. На жаль виклад фактів із історичних джерел має певну тенденційність - велику однозначну героїзацію козацьких військ, підкреслення класового характеру війни (її "селянськість"), негативне ставлення до військ Речі Посполитої та татар. Фактично в книзі не так вже і багато місця присвячено розлогому опису боїв, немає огляду військового мистецтва, стратегії і тактики, організації армій ... Більшість книги це опис конкретних шабель, мушкетів, порохівниць, деталей одягу, возів і т.д. Підкреслюється участь в битві росіян (стрільців і донських козаків) яка насправді була мізерною, а представлені речі належали до імпорту. Так що книга фактично є археологічною, а не історичним дослідженням. Втім раджу придбати та прочитати, для відкриття собі також і такого ракурсу на цю відому битву.

Перед вами, пожалуй, лучшая книга о битве под Берестечком на украинском языке. Автор – известный археолог Игорь Свешников два десятка лет осуществлял раскопки на месте сражения. Именно ему удалось найти место одной из переправ казацкого войска через речушку Пляшевую, раскопки которой дали богатейший материал казацкой эпохи. Книга состоит как бы из двух частей. В первой автор рассматривает письменные источники, освещающие битву под Берестечком, и описывает на их основании ход сражения. Стоит отметить, что хотя книга и издана уже в независимой Украине, большая часть была написана в советские годы и для неё характерен классовый подход к изучению исторических событий. Вторая часть посвящена непосредственно раскопкам переправы, Свешников на основании находок воссоздает быт казацкой армии. Раны на человеческих останках даже позволили ему реконструировать последние моменты жизни отдельных казаков. Воссозданные на основе находок скульптурные портреты казаков позволяют наглядно увидеть героев Хмельниччины. В книге присутствует большое количество иллюстративного материала, преимущественно фотографии и реконструкции найденных на переправе вещей. Предлагаемое читателю издание, это, по сути, репринт первого издания книги И. Свешникова, изданной в 1992 году, и качество фотографий гораздо ниже оригинала. Но как говорится за отсутствием гербовой бумаги пишут на обычной. Так что читателю придётся воспользоваться именно этим изданием, поскольку два предыдущих уже давно стали библиографической редкостью, а обойтись без этой книги при изучении событий Хмельниччины просто невозможно.