«Білі ведмеді» — книжка, яка розповідає про депортацію українців у 40–50-ті рр. XX ст. очима дітей. В основі книги — історії тих, хто пережив ці події, чиє дитинство минало у віддалених поселеннях радянського союзу, тих, хто попри все зміг зберегти свою ідентичність і повернутися додому.

Читач заглиблюється в історію очима Віри — підлітки, яка має матір Ганну й молодшу сестричку Марту. Одного ранку на подвір’я родини приїздить фіра, яка вивозить їх у невідомість. Далі їх чекає тяжка й довга подорож потягом, і вони опиняються аж за полярним колом. Маленьку родину спіткають страшні випробування. Та попри це вони пізнають справжню дружбу із литовською родиною пані Дануте, її дітьми — Яніною і Альбертасом, знаходять у собі сили підтримувати інших і навіть святкувати Різдво. Наполеглива праця допомагає дожити до моменту, коли можна повернутися додому, тож у цій книзі щасливий кінець. Це книга про силу духу українців, які боряться в тяжких обставинах і не втрачають себе, про здатність чинити опір і перемагати.