Книга Біль і любов поруч (комплект із 2-х книг)
Посібник із психології та емоційного саморозвитку Моніки ДіКрістіни досліджує, як непроговорений і неназваний біль впливає на життя, стосунки та самооцінку. Авторка поєднує особистий досвід і практику роботи з клієнтами, щоб показати: коли біль отримує ім’я, він втрачає частину своєї руйнівної сили. Це щира й структурована розмова про внутрішнє відновлення, що допомагає відокремити себе від власних травм і почати рух до зцілення.
Моніка ДіКрістіна зосереджується на темі розпізнавання своїх емоцій. Вона пояснює, чому люди роками носять у собі невизначений біль і як саме процес його називання створює відчуття контролю. У книзі зібрані приклади з практики, особисті історії, роздуми та прості інструменти для розвитку усвідомленості. Авторка показує, як точне формулювання переживань допомагає зменшити сором і навчитися просити підтримки.
Матеріал подано у науково-популярному стилі: складні психологічні процеси пояснюються зрозуміло й без перевантаження термінами. Структура побудована навколо кроків до емоційної ясності — від розпізнавання болю до формування нової внутрішньої опори. Книга створює атмосферу довірливої терапевтичної розмови та допомагає вибудувати здоровіший діалог із собою.
Книга, написана у форматі щоденника матері, відкриває читачам особистий досвід проживання втрати. Авторка ділиться своїм шляхом прийняття раптової смерті сина, який відійшов у засвіти у віці 18 років від онкології. Тетяна ділиться особистими рефлексіями, історіями тих, хто втратив близьких, порадами психологів і психотерапевтів, а також думками нейробіологів та навіть істориків. Цією книгою авторка показує, що горе не потрібно тримати в собі, його легше переживати, розділивши з кимось. Важливо дозволити емоціям бути, не ігнорувати їх, але й орієнтуватися на відновлення — поступово приймати біль, стежити за своїм фізичним станом: дотримуватися повноцінного харчування, режиму сну, стежити за гігієною тощо. Авторка також наголошує, що немає універсального шляху подолання болю, адже процес зцілення індивідуальний і потребує часу, прийняття та підтримки.
Посібник спростовує твердження, що втрату переживають у п’ять етапів, які визначила Елізабет Кюблер-Росс — заперечення, гнів, торг, депресія і прийняття. Хтось і справді проходить такий шлях, а хтось — лише кілька з цих фаз у початковій чи іншій послідовності або й зовсім інакше. Іноді цей процес розтягується на все життя, і в цьому немає нічого поганого. Тригери й спогади про померлих близьких завжди будуть, проте це нормально, якщо не перешкоджає життєдіяльності. Авторка ділиться думкою, що відчуття втрати не минає, але також не минає й любов, яка стає підтримкою у горі, якщо зосередитися на ній, а не лише на болю.
Книга «Любов не минає» української журналістки Тетяни Трощинської виросла з подкасту авторки й постів у її соцмережах, які знайшли відгук у серцях аудиторії й привернули увагу видавництва. Задум перетворити це на кишеньковий посібник із самодопомоги виник від самого початку. Тетяна попереджає, що це складна книга, й читати її потрібно, коли виникає потреба, адже це не той вид літератури, яку читаєш за один-два рази. Авторка пише емоційно, відверто й правдиво, запрошуючи читача до щирої розмови, де кожне слово — відбиток пережитого.
У співпраці з фахівцями авторка торкається багатьох важливих тем. На сторінках книги можна знайти пояснення, чому люди відчувають провину після смерті близьких, як насправді працює прийняття змін, чому розмови про смерть досі дуже табуйовані в українському суспільстві, як людський мозок реагує на втрату. Також Тетяна ділиться думками щодо підтримки людини у горі, що варто робити, що ні. Цей посібник не призначений навчити проживати втрату, він разом з авторкою є вірними супутниками, які все розуміють, пояснюють деякі речі на шляху до зцілення й дозволяють вдосталь горювати, водночас підтримуючи рух далі. Він буде корисний тим, хто переживає горе, і хто хоче зрозуміти людей у цьому стані й знати, як їм допомогти.