Бійцівський клуб-2 - це сіквел однойменного культового роману Чака Паланіка. Але на відміну, від оригіналу, друга книга автора вийшла у вигляді графічного роману. Безіменний головний герой першої книги отримав нарешті ім'я. Тепер його звати Себастьян, він одружився на Марлі і живе спокійним сімейним життям. При цьому, Себастьян вживає заспокійливі пігулки, щоб його бунтівне альтер-его - Тайлер Дерден не вирвалося на волю. Але Марлі нудно без Тайлера, хоч і з Себастьяном. Вона замінює заспокійливі таблетки на аспірин і звичайні вітаміни. Без стримування, Тайлер виривається на волю, і він як ніколи готовий запустити бійцівський клуб знову на повну котушку. Після цього, в книзі починається справжній розгардіяш, нитка розповіді починає кружляти в різні сторони, з'являються старі та нові герої Паланіка, сюжет стає схожим на сумбурний треш. Але при цьому, в даному романі піднімаються звичні для Паланіка сатира на суспільство, висміювання недоліків сучасного людства і це все шикарно доповнюється фірмовим чорним гумором від автора на грані фолу. В цілому, книга сподобалася, особливо малюнок, але сам сюжет доволі роздріблений і не досить в'яжеться із шикарною першою частиною книги. Як на мене, даний роман все-таки варто було написати в прозі, а не робити графічним романом, адже тут малюнок превалює над сюжетом, що трохи зменшує загальні враження від книги.

Дізнавшись, що Клуб Сімейного Дозвілля видав продовження культового роману Чака Поланіка "Бійцівський Клуб", я одразу ж придбав цей графічний роман. Я не сподівався, що такий формат зможе вповні передати ідейне навантаження, вкладене автором, і мої не-сподівання справдилися. Якщо ви сподіваєтеся знайти тут адекватний сюжет, то облиште це. Розповідь, звісно, доволі логічна, послідовна, проте після кожного розділу я запитував себе "Що в біса відбувається?" У романі кілька сюжетних ліній, що переплітаються й у кінці закінчуються несподіваним фіналом. Історія Себестьяна-Тайлера ще більш-менш зрозуміла, а от про що і навіщо було відгалуження про Марлу та її "старих" товаришів я не допетрав. Плутанину створює й уведений автором ефект руйнування четвертої стіни, з яким пов'язана своя сюжетна арка. Безсумнівно, текст сповнений іронічного зображення деяких сучасних явищ, висміювання актуальних або абсурдних тем і за це плюс, але, як на мене, такі траплялися нечасто, не розвивалися, згадувалися побіжно. Взагалі, мені здалося, ніби Поланіку захотілося хайпанути на популярній темі, зокрема на персонажі, але от бажання (чи, може, таланту) забракло. Думаю, це і стало причиною того, що "Бійцівський Клуб 2" ми бачимо саме у вигляді комікса, де на перший план виходить картинка, а слова втрачають свої потужні можливості та стають другорядним елементом. А от хто дійсно постаралися і, впевнен, виклалися на повну, то це художник, дизайнер обкладинок, колорист і художник шрифту. Якість зображень на найвищому рівні, картинка радує око, шрифт класично коміксовий тож від простого розглядання отримуєш неймовірні почуття. Єдиною хибою цього видання вважаю погане розташування приміток у кінці книжки; двадцять разів доводилося відкривати передостанні сторінки, що прочитати примітки. А ще, помилку(одну) у тексті, якого не набереться й п'яти сторінок, вважаю жахливим неподобством. Отже, придбати цей графічний роман за триста гривень не шкода, він того вартий, але не завдяки Поланікові.

Графічний роман в українській та україномовній літературі явище відносно нове. Саме тому поява кожної нової книги у вказаному жанрі є подією вартою уваги. Саме такою новинкою є книга Чака Поланіка «Бійцівський клуб 2». Роман надруковано у видавництві «КСД». Формат - 170x265 мм, зручний для читання, книга містить чудові кольорові ілюстрації Кемерона Стюарта, які вдало доповнюють небагатослівні репліки героїв. Книга є сіквелом «Бійцівського клубу», текст героїв не переобтяжений великою кількістю реплік, їх мова коротка, лаконічна, основну роль тут виконують малюнки – недарма ж перед нами графічний роман. Герої твору розмовляють простою, почасти вульгарною, вуличною мовою, саме це наближує їх до читача – перед нами не якісь вигадані персонажі, а звичайні люди, яких часто можна назвати маргіналами. У книзі, як і в інших творах Поланіка присутній цинічний чорний гумор. Читаючи, чи то пак переглядаючи роман, можна побачити гірку іронію над сучасним суспільством, яке впевнене, що всі проблеми світу можна вирішити жменею якихось пігулок. Враховуючи манеру та стиль автора, книга не буде популярною серед широкого кола читачів, але прихильники графічної прози, на мою думку, гідно її оцінять. Прихильників творчості Поланіка книга може як розчарувати, через небагатослівний текст, так і допомогти побачити нові грані авторської майстерності завдяки гарній графіці. Недоліком книги, як на мене, є відсутність змісту, однак можливо це авторська задумка, яка продовжує сюжет книги про сучасний, невпорядкований, сумбурний світ. Читайте, насолоджуйтесь та очікуйте «Бійцівський клуб 3», який за словам автора теж буде графічним романом.