Книга 1. Нікуди не дінешся. Оповідання
Хоч про кого пише Авґуст Стріндберґ у своїх оповіданнях — затятого парубка, закохану пару, непримиренних ворогів, простих рибалок, непохитного у вірі пастора, афінських мудрагелів, — ніщо не лишає він притіненим, а ніби оголює натуру, показуючи її неприкритою, такою, як є. Руйнує усталені стереотипи, ставить незручні запитання, на які немає однозначної відповіді, піддає сумнівам догмати. Ніби хоче нам сказати: усе в цьому світі може бути непевним, оманливим, просто спокусливою ілюзією... Стріндберґів простір, уміщений навіть у невеличкий твір, такий глибокий і багатовимірний, що аж тонеш у ньому в пошуках відповіді.
Книга 2. Червона кімната
Головний герой роману «Червона кімната» — молодий чиновник Арвід Фальк, який раптом збагнув, що його покликання — це література, тож намагається знайти своє місце серед «красного» письменства. Проте доволі швидко розчаровується. Життя відкриває перед ним той факт, що здобути почесті та визнання суспільства можуть самі посередності. Замість ідеалів і справжньої літератури — лише розмови літературно-мистецької братії в ресторанній залі, прозваній «Червоною кімнатою».
Під критичні стріли Стріндберга підпали всі сфери життя шведського суспільства середини ХІХ ст. Події роману відбуваються в різних місцях столиці — у приватних будинках, в установах, редакціях газет, художніх майстернях, церквах і театрах тощо.
Цим твором автор так оголив потворні негаразди шведського буття, що офіційні кола тривалий час цькували його зі сторінок газет, а книга зазнала суспільного осуду. Одначе саме з роману «Червона кімната» почався новий етап розвитку шведської літератури — час «суворої поезії дійсності», за словами Сельми Лагерлеф, а Стріндберга вмить охрестили «шведським Золя».
