Це перша книга фентезійного циклу «Літопис сірого ордену». І це було класно, а найкраще — це українська історія

В першу чершу це все ж фентезі на основі української міфології, а вже в другу альтернативна історія. Автор вирішив не створювати новий світ з нуля, а замішати з того що було і вдихнути в те життя. Життя є! Тому дивні всі прискіплювання типу "електрики тоді ще не було", "цепелінів не було", "де револьвери", "де паперові гроші"? Світ вийшов як гримуча суміш всього козацького фолькльору та словянської міфології. Читається дуже легко та швидко, книгу можна назвати підлітковою. Початок аж занадто простий, далі вже насиченіше, місцями відчувається вплив інших авторів, того ж Відьмака, і навіть гри. Але лор продуманий смачно, тому в майбутньому легко уявити серію у будь-якому іншому вигляді: нові книги про орден з іншими героями автора, чи мальописи інших авторів, арт-буки, мультфільми, серіал чи навіть комютерна гра.

Це круте українське фентезі про козаків-характерників. Хочеться стерти пам'ять, щоб знову прочитати цю історію і важко дібрати слів, щоб розказати про неї. Батьки Северина - характерники і він сам за замовчуванням обрав цю вовчу стежину. Разом із ним пройшли ініціацію ще четверо хлопців: Савка, Ярема, Пилип та Гнат, - і отримали золоту клямру. Усі вони сповнені рішучістю, запалом, аби захищати рідну Батьківщину. 1845 рік. Держава Хмельницького вистояла та процвітає, у небі літають дерижаблі аж до Америки, а листи хлопці передають через характерницькі дуби, що проросли на могилах сіроманців. Тут не лише характерники, а й відьми, мавки, лісовик, Щезник, Потойбіччя... Тут про відданість Україні, зради, дружбу, підтримку, кохання. Динамічний сюжет тримає в напрузі, з жартів репається живіт, персонажі дуже цікаві, хоч їх багато, але зовсім не плутаєшся хто є хто.