Книга 1. Арабески. Антологія української малої прози І половини ХХ ст.
Новели антології, мов арабські арабески, творять неймовірно строкатий, утім гармонійно-натхненний візерунок тем, варіацій, ідей та настроїв красного письменства. До антології «Арабески» увійшли найліпші взірці української малої прози першої половини ХХ ст. Серед них є твори й у стилі реалізму, й модернізму, і поезія в прозі, і зразки імпресіонізму, і психологічна й символічна новели, і приклади романізованих біографій, які одними з перших у світовій літературі зринули з-під пера саме українських митців.
На сторінках цієї антології ми потрапимо на береги Чорного й Азовського морів завдяки Лесі Українці й Дніпровій Чайці, проїдемося Кононівськими полями, зазирнемо до майстерень мисткинь, музи́к, акторів і астрономів, довідаємося про важкий талан мігрантів, правників і повій, а також разом із героями Н. Кобринської стрінемо близьких по духу людей, а з персонажами М. Хвильового спробуємо спостерегти, як автор створює роман.
Книга 2. Коли говорять гармати. Антологія української воєнної прози ХХ століття
Війна — це завжди боротьба — за себе і з собою. Це душевні метання і звіряче прагнення вижити попри будь-що. Та навіть за таких умов люди намагаються зберегти духовність і культуру. Прикладом цього є тексти антології «Коли говорять гамати», створені під час і після непростих часів визвольної боротьби.
До антології увійшли тексти на довколавоєнну тематику Г. Косинки, Л. Первомайського, В. Підмогильного, І. Сенченка, О. Слісаренка, Г. Тютюнника, М. Хвильового, Ю. Яновського. У них висвітлено атмосферу громадянської братовбивчої війни, червоного терору, навали гітлерівських нацистів і наслідки фашистської політики для всієї Європи, а також поневіряння дітей війни, відірваних від коріння й батьківської землі.
