Сюжет вибудовується навколо групи людей, ізольованих від світу, де кожне нове вбивство знімає ще один шар удаваної безпеки - підозра повільно переходить у параною, а страх змушує переглядати власне минуле і провину. Події розгортаються чітко і невідворотно, атмосфера гнітюча і клаустрофобна, з постійним відчуттям приреченості. Персонажі діють нервово і стримано водночас, їхні мотиви відкриваються через тиск обставин і моральні злами. Для мене роман цікавий саме цією холодною логікою відліку - напруга наростає з кожною сценою, а фінал залишає відчуття бездоганної конструкції і тривожної, але завершеної істини.

Этот детектив я впервые прочитала, когда уже вся серия об Эркюле Пуаро была прочитана. Так как мне казалось, что вряд ли другой детектив сможет превзойти расследование с участием гениального сыщика. Но как я ошибалась. Прочитав «Десять негритят» я осталась под большим впечатлением. Могу с уверенностью сказать, что это одна из самых лучших и нестандартных книг, которую я читала в детективном жанре. Агата Кристи написала такой детектив, который просто невозможно разгадать. Эта история является настоящей головоломкой, да к тому же она с самых первых страниц погружает в довольно мрачную, загадочную и напряженную атмосферу. Единственным минусом этого детектива является то, что целую бурю эмоций он вызывает только во время первого прочтения. Далее, если знаешь, в чем заключается суть истории, то впечатления уже не те, но и во второй раз мне было читать эту книгу интересно. Ведь, если в первый раз она у меня вызывала напряженные чувства, недоумение, отрицание, то читая книгу во второй раз, я уже больше обращала внимание на детали. С самого начала история держит в напряжении, а с каждым новым убийством атмосфера накаляется все больше. Уже кажется, что разгадку истории автор нам так и не раскроет, а когда один из героев все-таки раскрывает свои карты, испытываешь искреннее удивление и даже восторг. Советую прочитать этот детектив обязательно. Он является одним из лучших в своем жанре.

Абсолютно геніальна книга! Саме тут, на мою думку, можна відчути себе у найвищій точці літературного таланту. Не дивно, що книга є однією з найвідоміших творів письменниці. Захоплююча та пронизуюча страхом, тримає у напрузі кожну хвилину читання. У книзі є такі моменти, коли хочеться крикнути: «Ні! Цього не може бути! Це фізично неможливо! Яке взагалі може бути пояснення тому, що відбувається?» Десятеро незнайомців. Одні на безлюдному острові. Кожного дня їх ставатиме на одного менше… А що б робили Ви, опинившись замкненим із вбивцею, розуміючи, що всім іншим відведено роль жертв? Тоді коли вони усвідомили цей факт, їх вже було в половину менше. Триматися купи, не блукати поодинці будинком та пильно стежити одне за одним, адже, хтось - вбивця. Чи може на острові є ще хтось? Це питання бентежило кожного з них весь час. Зрештою, кожен має свою темну таємницю, яку досі приховував від усього світу. Питання у тому, чи можна поховати тіні минулого у нетрях свідомості? Але хто б що не скоїв, тепер найголовніше - лишитись живим. Впоратись із цим вкрай важко. Тому лише той, хто попри все зможе зберігати холоднокровний спокій та розум матиме шанс вижити. А можливо й ні…