"Make America Great Again" - цю фразу Дональда Трампа чули і знають майже всі, правда виникає питання, про яку саме Great America йдеться. У США були різні періоди, коли вона була, та й в принципі і зараз є, справді Great, але всі ці періоди були б неможливими без найважливішого етапу, який розпочався після громадянської і війни та тривав приблизно до кінця ХІХ ст., заклавши міцний фундамент для США. Генрі Вільям Брандс написав свою книгу саме про цей визначний період і зумів це зробити просто таки майстерно. Не завжди зустрінеш книгу історично-документальну, яка здебільшого читається, як захопливий роман, хоча йдеться в ній про речі цілком серйозні. Книга складається з п'яти частин, які охоплюють певні суміжні сфери економічного і політичного життя США цього періоду. Перша частина присвячена капіталізму, як такому. Ви детально дізнаєтесь про зародження і утвердження бірж і звичайно спекуляцій на них, виникнення "первинного" капіталу багатьох американських мультимільйонерів того часу та їх складні відносини з робітничим класом. Часом заворушення та страйки переростали прямо таки у справжні війни, але усупереч усьому ця ситуація "коли низи не можуть, а верхи не хочуть" не вилилась у щось типу лєнінської революції. Головна причина цього в тому, що всі сторони розуміли "правила гри": "низи" про те, що їм потрібні "верхи" з їх капіталом і виробничими потужностями, а "верхам" була необхідна робоча сила "низів". Процес був болісним, але зрештою він заклав підвалини тих капіталістичних відносин, які ми спостерігаємо і сьогодні з усіма їх перевагами і недоліками. Друга частина присвячена Півдню після громадянської війни та освоєнню центру США, який був ще тим Диким заходом. Південні штати переможені у Громадянській війні були змушені поступитись рядом своїх принципів, зокрема, щодо прав чорного населення. Центральна влада наклала на них ряд зобов'язань, які мали строго регулювати цей процес, але поступово в нього втрутилось два чинники знайомі і нам: "закон і дишло" та "чесний і неупереджений суд". Вони призвели до того, що буквально за десять років ситуація з правами чорного населення стала нічим не кращою, ніж довоєнна, за винятком відсутності рабства та можливістю політично боротись за свої права, і ця боротьба тривала ще добрих сто років. Щодо індіанців, то їх доля була зрозуміла ще до війни, яка тільки трішки відклала цей процес. Завоювання Великих рівнин, зародження грандіозного промислового скотарства, прокладення трансконтинентальної залізниці, стрімко звужували життєвий простір для місцевих аборигенів, звичний для них спосіб життя стрімко змінювався, і в результаті постали резервації, які аж ніяк не можна вважати прикладом для наслідування. Третя частина книги присвячена містам сходу США і міграції населення практично з усього світу. Це той чинник, який спричинив до того, що США стали світовим " сепаратором" трудового потенціалу, бо хоч серед мігрантів траплявся різноманітний люд, але більшість їхала справді працювати і втілювати американський лозунг про "зроби себе сам". Трудовий потенціал, зрозуміло, найбільше концентрувався в містах Сходу, але влада всіляко підтримувала його переміщення до центру країни, який таким чином також став одним з локомотивів економіки США, Назва четвертої частини говорить сама за себе: "Найкращий уряд, що можна купити". Вона присвячена політичному життю і читаючи її я ніби бачив нашу сьогочасну політику: демагогія, популізм, обман, зради. Виборці, які опам'ятовуются невдовзі після виборів і політики, які забувають свої обіцянки одразу після них. Президенти, якими часто стають не найкращі кандидати, а ті, які влаштовують різні сторони своєю керованістю. Єдине що вигідно вирізняло американських політиків, то це те, що вони усі були проамериканськими. А справжнє політичне життя зуміло викувати за декілька десятиліть можливо не найкращу, але цілком дієву політичну систему. Останній розділ описує події, які мали майбутнє продовження і вплинули на подальшу долю США: становлення політиків серед чорношкірого населення, розвиток центру США з Чикаго на чолі, нормалізації трудових відносин і трудового законодавства, початкам утвердженням США, як ділового і фінансового центру світу та імперським надбанням: зрештою, яка Республіка не хоче стати Імперією? Головним підсумком книги для мене стало розуміння того, що Америку насправді створили не стільки Вашингтон, Лінкольн чи Рокфелери - її створили прості американці, які чесно і важко працювали для цього, не завжди, правда, користаючи з цього, але докладаючи усіх зусиль.